Финикийцы изобрели (согласно Плинию Старшему и другим античным авторам):
Алфавит
Греческий алфавит
Письменность
Стекло
Зеркало
Мореплавание
Морской бой
Баллиста
Праща
Трирема
Квадрирема
Гаулос (судно)
«Грузовое судно изобрёл тириец Гипп»
Кумбу[1]
Керкура[2]
Таран
Ориентировка по звёздам при мореплавании
Каменоломни
Торговлю
Пурпурную краску
«Золотоносную руду и плавление золота открыл финикиец Кадм на горе Пангее»
Греческий огонь
Бетон
[править]См. также
Упродовж попередніх п’яти років Данило Галицький двічі відмовився від титулу короля: уперше через те, що посольство застало його не на рідній землі – князь тільки-но прибув до Кракова; удруге корона була надіслана без оголошення походу проти Данилових ворогів, на що він сказав: “Рать татарська не перестає. Зле вони живуть із нами. Та як можу я прийняти вінець без підмоги твоєї?”. Джерела кажуть, що і втретє у князя не було наміру давати згоду, проте він був змушений дослухатися до слів своєї матері Анни та польських князів Сомовита й Болеслава Сором’язливого: “Прийняв би ти вінець, а ми (готові) єсьмо на підмогу проти поганих”…
Якими ж насправді були інтереси обох сторін у цій гучній події? За одними даними, згода Данила Галицького була зумовлена постійною небезпекою нападів з боку монголів, а Святий Престол, надсилаючи корону, мав на меті залучити Русь до церковної унії. Проте, інші джерела зазначають, що коронація була вигіднішою саме папському престолові: в цей час папа виношував ідею антитатарської коаліції, до якої прагнув долучити ряд інших європейських держав. Звичайно, найбільшу надію Рим покладав на Галицько-Волинську державу. Проте Данило Галицький був не стільки зацікавлений у зведенні рахунків із татарами, скільки у вирішенні стосунків із північними сусідами – ятвягами і литовцями.
Проте, як свідчать літописці, великі надії молодого короля на допомогу з боку європейських держав не були виправдані. Данилові Галицькому, як і раніше доводилося самотужки воювати з ворогом. Перебудовуючи фортеці, реорганізовуючи війська, правителеві, на щастя, вдавалося успішно боротися і перемагати монголів і без сторонньої допомоги. Тож, можливо, першопричини прийняття позитивного рішення щодо коронації лежать не на поверхні – у межах площини боротьби з монголами, а дещо глибше? У 1252-1253 роках довкола Данила Галицького склалися декілька інших політичних обставин, що спонукали його до прийняття корони: по-перше, він брав участь у війні католицьких монархів за австрійську спадщину, з метою посадити на престол свого сина – Романа. Будучи коронованим, він мав змогу виступати на рівних правах із королем Чехії та князями Польщі у цій боротьбі. Другою причиною стала війна з Литвою, правитель якої – Міндовг незадовго до цього прийняв католицизм і також коронувався. Попри всі припущення, що їх усіляко приводять історики, із упевненістю можна сказати, що важливим наслідком коронації був факт надбання рівних прав із іншими коронованими особами Європи.
<span>Там нет изображения человека и животных.</span>
1. 1826 г. - учреждение Третьего отделения с цель политического сыска.
2. 1826 г. - принятие "чугунного" устава о цензуре.
3. Теория официальной народности (Уваров): самодержавие, православие, народность.
4. 1833 г. кодификация законов (Сперанский).
5. 1837 г. - реформа управления государственной деревней (Киселёв).
6. 1839-1843 - денежная реформа (Канкрин).
Создателем европейского способа книгопечатания считается Иоганн Гуттенберг.
