<u>Тюльпан</u><u>-<em>7 букв,6звуків,тюль/пан,2-ий склад наголошений,[т`ул`пан].</em></u>
т-[т`]-пригол.парн.,глух.,м'який
ю-[у]-голосний,ненаголош.
л-[л`]-пригол.,непарн.,дзвінк.,сонорн.,м'який
ь- [-]
п-[п]-приголосн.,парн.,глух.,тверд.
а-[а]-голосний,наголош.
н-[н]-приголосн.,непарн.,дзвінк.,сонорн.,тверд.
-Привіт, як справи??
-Оу, привіт. Так собі, готуюсь до іспитів, насправді дуже важко і я сильно хвилююсь, але нічого. А ти?
-Також готуюсь до екзаменів. Я дуже боюся, що нічого не здам, але готоюсь.-
-Он як! Зайди в Інтернет та пошукай тести пробні, доречі, дуже допомагають.
-Я вже намагалась і зрозуміла, що треба вчити теорію.
-Так це проблема, але знайди пробні тести, вони йдуть з теорією.
-Круто, дякую, я навіть не думала про таке.
-Так, справді класна штука. Приходь до мене позаймаємося разом.
_добре, давай на шосту годину
-Давай
<span>Громадянин України — це не лише той, хто має синій паспорт, прикрашений тризубом. Це не лише той, хто бере участь у виборах, цікавиться життям власної держави тощо. Кого ж тоді слід вважати справжнім громадянином нашої незалежної Батьківщини?На мій погляд, для того щоб відчути себе громадянином України, треба перш за все перейнятися її історією. Згадаємо й скіфів-орачів, і походи князя Святослава проти печенігів, і татаро-монгольську навалу. Згадаймо й пізніші часи: козацьку епоху, добу Руїни. А ще згадаймо зовсім недавні події: УНР, другу світову війну, період визвольних змагань і нарешті державний Акт про оголошення незалежності України. І кожна з цих подій має відношення й до тебе, адже ти — українець.Спільна пам’ять про минуле і спільна робота задля майбутнього перетворюють людину з окремої розумної істоти у свідомого члена суспільства, тобто громадянина.Я відчуваю себе справжнім громадянином України з дитинства. Коли наша держава здобула незалежність, мені було близько чотирьох років, і я, звичайно ж, не пам’ятаю славні дні серпня 1991 року. Але вже за кілька років, навчаючись у початкових класах, зрозумів, що я частка української спільноти. Сталося це ось як. Був День знань, перше вересня. Ми увійшли до охайного класу, сіли за парти, і першим нашим уроком був урок знань. Учитель підійшла до мали і широким відрухом обвела велику ділянку мапи, позначену зеленим кольором: це наша Україна! Чомусь мені дуже запам’ятався той вересневий ранок, мала з контурами держави, яка навчає нас усьому найкращому. Власне тоді я вперше відчув свою єдність з народом, з країною, зі світом людей.<span>Для того, щоб бути гідним громадянином своєї держави, треба чимало працювати над собою. Ідеться не лише про вдосконалення своїх знань про Батьківщину й виконання певних суспільних обов’язків. Перш за все треба бути активним у досить широкому розумінні цього слова. Не слід проходити повз нещасну людину, миритися з брехнею й жорстокістю. Не можна погоджуватися з тим, коли сильніша держава тисне на слабшу або коли багатша людина знущається з біднішої. Таким чином, справедливість повинна стати життєвим гаслом свідомого громадянина. Чому я впевнений у цьому? Тому, що я — громадянин України.</span></span>
