Я маю багато друзів та приятелів. Але Сергій серед них є найкращим другом. Ми живемо з ним в одному дворі та навчаємося в одному класі. На жаль, за однією партою ми з Сергієм не сидимо. Вчителі не дозволяють нам цього, щоб ми не не відволікали один одного на уроках.У мого друга темне волосся, сірі очі. Він дещо нижчий від мене зростом та худіший, хоча ми з ним однолітки. Проте Сергій має міцні руки та, взагалі, не скаржиться на силу та на спортивну форму.Ми дружимо з Сергійком вже чотири роки. Разом ми граємо у футбол та баскетбол. Їздимо на велосипедах на річку та навіть рибалимо там. Також мій друг приходить до мене грати в комп'ютерні ігри, тому що у нього вдома комп'ютера немає. Тут наши смаки різняться. Сергій любить грати у віртуальні гонки, а мені до вподоби ігри-мандрівки. Але це не стає на заваді нашій дружбі.Сергій добрий та веселий хлопець, жвавий та бадьорий. Він будь-коли може поліпшити оточуючим його людям настрій своєю посмішкою чи жартами. Мій друг також любить розповідати анекдоти та смішні історії.<span>Сергій залишається добрим другом не лише в іграх, але й у біді. Через це твір про справжнього друга я вирішив написати саме про Сергія, а не про когось іншого. Адже саме цей хлопець завжди допомагає мені, і не тільки тоді, коли я прошу. Часто Сергійко сам бачить, що я сам не можу впоратися з чимось. Тоді він сам спішить допомогти або дати корисну пораду.</span>
<span>“Світ ловив мене, та не спіймав” (Григорій Сковорода)
</span><span>Поганий той школяр який учителя не переважить (Леся Українка);
</span><span>“Ми працю любимо, що в творчість перейшла” (М. Рильський);
</span><span>Можна вибрати друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати” (В. Симоненко);
</span><span>” Праця людини – окраса і слава, праця людини – безсмертя її”( В.Симоненко);</span>
Дятел — лісовий доктор, ритмічно вистукує звуки, які проносяться по усьому лісу! Маленька пташка з нарядним яскраво-червоним чубком, голівка і спинка чорні. На чорних крилах білі смужки і плямочки. «Прилетіли улани, сірі жупани, червоні шапочки: рубають пень на шепочки». Цю загадку нерідко загадують бабусі своїм онукам. І придумана вона про дятла. Як тільки його не називають — і «швидкою допомогою», і «лісовим доктором»,(Придумав не я а http://dovidka.biz.ua/opis-dyatla/)
Апострофа в раскладке нет, вместо него буду писать запятую:
н.в.- сто дев,яносто три
р.в.- ста дев,яноста трьох
д.в.-ста дев,яноста трьом
з.в.- сто дев,яносто три.
о.в.- ста дев, яноста трьома
м.в.- ста дев,яноста трьох
