Ответ:
ответ тут
Объяснение:
Орфоепія (від грец. Ὀρθός «правильний» і ἔπος «мова») - сукупність правил усного мовлення, закріплених в літературній мові. Різні автори трактують поняття орфоепії злегка по-різному, «широкий» підхід включає норми вимови і наголоси, «вузький» підхід виключає наголос з правил орфоепії [1].
Орфоепічні норми дуже важливі в мовної діяльності, оскільки неправильна вимова або наголос відволікають увагу від змісту висловлення, ускладнюють розуміння, а часто просто виробляють неприємне враження на слухача.
Часто в лісі та навіть подекуди в місті можна почути дивовижний стукіт, немов молоточком по дереву: «Тук-тук!». Це стукає дятел, працьовитий птах з яскравим оперенням. Він будує для свого майбутнього потомства гніздо. До початку травня воно повинно бути вже готове. Дятел довбає своїм міцним дзьобом стовбур дерева. Шматочки кори й все сміття птах викидає геть.
Пташенята дятла ростуть на гладкому дні гнізда. Від цього у них з’являються мозолі на п’ятах. Підростаючи, молоді птахи спритно чіпляються за стінки своїми гострими кігтями й вилазять з гнізда.
Мова це глыбына тысячолить
За нашым селом б"е ключ з присною водою. Я знайшов вид скрынькы ключ.
