Коли ростануть сніги,хочеться піти до річки,побачити,як оживає природа.Перші дерева,що оживають від зимового сну це-верба.На гнучких гілках розкрились бруньки і з'явилися котики.Вони пухнасті і сірі,вкриті шовковими волосками.Коли сонце добре починає гріти,котики перетворюються на сережки,які мають ніжний аромат
<span> У мене є дві найкращі подруги (Роз. неокл.озн.ос. прос. пош.
односкладне)</span>
Я прокинувся, а за вікном настала осінь. Над річкою, біля берега поховали дерева свої віти. В пасмурний, невеселий день небо захмарилося. Весною, в не погожий день йде дощ.
Потік - текучий гідропідіймач -гідропідіймачний
<span>У літературну українську мову міцно ввійшла назва п'ятого мі- сяця року - травень. Під цю пору буйно кущують і цвітуть різно- манітні трави. Це найкраща пора заготівлі лікарського зілля. Колись люди на Семена Зілоти (23 травня) організовували спеціальні обряди, пов'язані зі збором трав. Удосвіта гуртами йшли в глибокі ліси й збирали природні ліки. До кожної тра- вички читали відповідні молитви. Ось одна з таких примовлянок: Божа Мати ходила, зілля родила, відром поливала - нам на поміч давалаї Найбільш цілющим вважалося зело, зірване до сходу сонця. Тому на Поліссі цей місяць називали ще травником. Крім того, у вжитку були відомі й інші назви - пісенник та місяць-громовик. Вони повністю відповідали своєму призначенню. Усюди: у лісах, на полях і біля обійсть - розливалися . Щ солов'їні трелі, чудернацькі посвисти шпаків, безтурботне кування зозуль. Нерідко в цей час можна почути й лункі розряди грому. Травень вважається одним з найпоетичніших місяців. Він - мовби нагадує нам: поспішайте намилуватися красою весняного дивоцвіту, бо вона недовготривка й скороминуча. І це так, адже травнем завершується найкраща пора року - весна. "</span>
