<span>Вставні слова, словосполучення й речення вимовляються швидше і нижчим тоном, ніж слова того речення, до якого вони введені, і виділяються паузами.</span>
Або будемо на Русі, або пропадемо усі.
Казала Настя: як удасться, казала, та не зав'язала.
Язик до Києва доведе.
Який Сава,така й слава.
Заплач, Матвійку, дам копійку
Я йому про Хому, а він мені про Ярему
Мені треба було скласти свої речі у портфель, але спочатку я повинен розкласти зошити по своїм місцям.
Щоб навчитись гарно плести коси, треба багато разів заплести і розплести волосся.
Пісня в житті українців (календарно-обрядові пісні)
Пісні здавна допомагали нашому народу сформувати культуру та звичаї. Українці завжди щирі на пісні, усі життєві радощі та негаразди ми завжди супроводжували піснею. Коли чуєш українську пісню, одразу ж хочеться заспівати її разом і усіма, полинути думками у пісенний край.
Найстаріші пісні — це календарно-обрядові. Саме вони виникали у наших пращурів під час польових робіт, різних свят та як пояснення явищ природи, які були незрозумілі. Співи були пов’язані із календарними подіями. Кожної пори року виконувалися певні обряди у супроводі пісень. Тому і до цього часу збереглися пісні літнього циклу — русальні, купальські; осіннього — жниварські; зимового — колядки й щедрівки; весняного — веснянки.
Часто пісні супроводжувалися танцями або театралізованими діями, бо в кожну і них вкладено глибокий зміст.
Пісні завжди приносили радість і добро людям.
Звуки - йуля, льубомир, йурко. Букви знаєш.