(г н е ш с* а ) (б л и з* ко)
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. Як хороше, як гарно навкруги! Спасибі тобі, осінь, за цю красу!
Пидийти до школи- пидийты- присуток до школи-додаток
п'ятеро серед дитей- п'ятеро присливныковый присудок, серед дитей- додаток
пиднятися високо вгору- пиднятися присудок , високо означення ,вгору означення
сонячного дня- сонячного означення , дня пидмет
ми серед лису ми пидмет серед лису додаток
Читання (підмет) гарних (присудок) книг (долаток) - це спілкування (присудок) з найкращими людьми (озн) минулих часів (обставина)
<span>відмовляються від участі, нічого не роблять, </span>
