Розовий фламінго
Довга тюль
Солодка ваніль
Великий накип
Болюча мігрень
Швидкий турне
Всьому початок любов
Любов - це найвеличніше та найшляхетніше з людських почуттів. Без любові - у широкому сенсі, що включає у себе не тільки кохання, але й любов до батьків, дітей, близьких людей, Батьківщини, природи, тощо - життя людини ніколи не буде повним. Людина, яка ніколи нікого та нічого не любила, не є повноцінною.
Без неї неможливо створити по-справжньму щасливу сім'ю, бо сім'я, яка ґрунтується не на коханні, а на чомусь іншому, наприклад, на почутті боргу або на фінансових інтересах, ніколи не буде щасливою. Без любові не можна виростити дітей: наукові дані свідчать про те, що діти, яких "недолюбили" у дитинстві, виростають емоційно холодними та мають багато психологічних проблем.
Крім того, без любові до своєї країни людина не буде відчувати себе частиною свого народу. Без любові до природи, до рослин та тварин людині завжди буде бракувати позитивних емоцій. Так, без любові прожити можна, але що це буде за життя? Сумне це буде життя - без прихильностей, без симпатій, без справжньої дружби.
І взагалі, без любові людина не зможе стати щасливою і отримувати задоволення від життя. Бо все на світі починається з любові.
Професія «пожежний» – дуже давня, і по-своєму не схожа на всі інші. Вона – героїчна. Пожежні працюють в постійно мінливій і часто нестабільній обстановці. У палаючому будинку з нужденними в порятунку людьми може бракувати звичайних засобів порятунку і захисту від пожежі, а сходи і ліфти можуть становити небезпеку через вогонь. Робота пожежного часто викликає додаткову напругу, багато ситуацій вимагають використання спеціалізованого особистого захисного обладнання. Пожежного можуть викликати на роботу в різних екстремальних ситуаціях, таких, як дорожні пригоди, промислові катастрофи, повені, землетруси, цивільні безлади, виток небезпечних хімікатів і матеріалів, авіаційних і морських пригод.Я знаю, що співробітник пожежної служби обов’язково повинен бути хоробрим і витривалим, мати відмінну фізичну форму, а також володіти теоретичними знаннями і практичними навичками боротьби з вогнем. Адже поширення вогню по будівлі і по відкритій місцевості – це ціла наука, яка має величезне значення, оскільки від неї залежить життя людей і збереження дикої природи.Невипадково професію пожежних сміливо можна віднести до розряду найнебезпечніших у світі. Нерідко ці люди самі стають жертвами вогню, з яким приїхали боротися. Це благородна професія. Вона вимагає не тільки вміння лазити по висувній драбині, користуватися протигазом, рухатися в густому диму, але найважче – це в кожну мить бути готовим ризикувати своїм життям заради порятунку життя постраждалої у вогні людини.Мене до глибини душі вразив подвиг пожежників на Чорнобильській АЕС в 1986 року. Ця аварія ще раз показала, що працівники пожежної охорони з честю витримали серйозний іспит на зрілість, відвели біду від сотень тисяч людей, проявивши при цьому героїзм і мужність. Першими до реакторів через кілька секунд після вибуху по тривозі прибули саме пожежники з охорони АЕС на чолі з начальником караулу Володимиром Правіком. Його загін першим ступив на лінію вогню. Вони – герої! Те, що вони зробили, – подвиг! Справа в тому, що саме в цьому залі знаходилися всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли перетворитися на бікфордів шнур.Я іноді задаю собі питання: «Чи могли вони відступити? Чи могли не робити того, що зробили, і зберегти собі життя? »Так, могли. Могли тимчасово відступити до приходу підкріплення. Але про це ніхто не подумав. Це були люди з підвищеним почуттям відповідальності, люди, які дали присягу. І вони ступили в розбурхане полум’я, в смертельну радіацію не за наказом командира, а за законом совісті. Вони кинулися рятувати станцію і людей, не думаючи про своє життя. Вони ясно усвідомлювали небезпеку, але як справжні воїни не шкодували себе, а кожному з них не було і тридцяти. Вони віддали своє життя заради життя тисяч людей, що живуть неподалік від Чорнобилю.Я знаю, що пожежний – це не просто професія, це вміння вчасно прийти на допомогу, співчувати, відчувати біль і співпереживати людям, які опинилися у вогні. Цьому не можна навчитися, з цим треба народитися. Тому я схиляюся перед щоденним подвигом таких людей, захоплююся їх безмежною мужністю, намагаюся брати з них приклад і в майбутньому хочу освоїти професію пожежника. Так що вважаю, що професія пожежника одна з найважливіших на землі!<span>
</span>
Мені вночі наснився казковий сон.У нас зламався водяний насос.
Алушта, винниця, донецьк,запорiжжя( я тут живу), ивано-франковськ, киев,луганськ,харкив, чернiгiв.
