-Доброго ранку ,діти!Як ваш настрій?
-Доброго ранку,Ірино Петрівно!У нас все добре,ми готові отримувати нові знання!
-Ось і добре.Записуйте тему яка на дошці.Почнемо урок,кого сьогодні немає у школі?
-Немає Петра Іващука та Олесі Майничевсьокої.Всі інші на уроці присутні.
-Ось і добре.Сьогодні нова тема,ми будемо вчити НЕ з дієсловами.
-Ірино Петрівно,нам здається що ми вже проходили цю тему.
-Я не пам"ятаю,можливо у минулому році.А можливо ми щось наплутали.Ну розпочинаємо,але де ваш журнал?
-Наш журнал залишився у Надії Пилипівни,ми писали самостійну з геометрії і ще вона виставля наші тематичні тому просила прийти у кінці уроку.
-Ну добре,тільки нагадайте мені про це,адже я забуду і ми не почнемо працювати.
Я вважаю, що бути чемним це просто. Якщо будеш чемний тебе більше будуть поважати.
Хлопчики вирішили пити до лісу.Вони зайшли на галявину, де знайшли багато опеньків. Сергійко з Миколкою зраділи.Хлопці принесли гриби додому, зварили смачного супу та поласували усією родиною.
Iменник- це частина мови яка означає предмет i вiдповiдає на питання хто? що?
Основна синтаксична роль iменникiв це пiдмет i додаток. Серед іменників виділяються такі групи слів:загальні назви - власні назви, назви істот - назви неістот, конкретні - абстрактні, збірні i речовинні.
Ми зараз живемо у вік космічних швидкостей і комп’ютерних технологій, у столітті, в якому кожного дня отримуємо різну інформацію.
У кінці минулого століття багато вчених, осліплених великими можливостями кіно, телебачення й комп’ютера, прогнозували зникнення книжної культури взагалі. Для чого паперові книжки, якщо можна подивитись фільм? Так, можливості інформаційних технологій сьогодні досягли таких висот, куди не заглядали наукові фантасти. Але я сподіваюсь, що книги назавжди залишаться великим надбанням людської культури.
Починаючи читати нову книгу, я чекаю зустрічі з новою людиною, героєм або негідником, принцом або жебраком. Я аналізую той чи інший образ, створюваний автором, уявляю його одяг, рухи, погляди свого героя. Саме цього не може дати віно та телебачення, вони ж пропонують вже готовий образ, не залишаючи простору для польоту фантазії. А читання книг передбачає роботу думки й серця, а не просто використання «готового продукту». Важливо при цьому, які ми обираємо книжки. Усім відомо, що зараз у продажу з’явилася велика кількість низькообробної літератури, тому треба бути розбірливим під час вибору книжок. Можна «ковтнути» усі детективи і любовні романи, нічому не навчившись. А книга – це глибочезне, невичерпне джерело знань. Тому не можна відноситись до книг, як способу відпочинку чи розваги. Книжка повинна сприяти духовному розвитку людини.
Прочитую останню сторінку, закриваю книжку, а серце не хоче з нею розлучатися. Вона увійшла у моє життя, за торкнула струнку моєї душі, ця книга змусила задумалися мене багато над чим. А може, я ще повернусь до неї, перечитаю, знайду щось нове. Я вважаю, що кожен читач у справжній книзі знаходить для себе щось у будь-якому віці. Не випадково до книги тягнуться й діти,, й дорослі, й дуже часто кілька поколінь в одній сім’ї «вихоплюють» один в одного одну й ту саму книгу.
Звісно, для пошуку певної інформації розумніше використати комп’ютер: він швидко знайде й надасть необхідну відомість. Хіба не цікавіше побачити красу рослинного та тваринного світу або спостерігати за зміною молекули, ніж прочитати про це у підручнику? Тут, звісно, книжка поступається кіно й телебачення, але якщо говорити про художні твори, я ніколи не обрав екранізацію.
Книжка передає нам досвід минулих поколінь, їхні ідеали, шляхи пошуку істини. І в наш час Інтернету та космічних польотів книгу ніщо не замінить. Я впевнений, що людство буде завжди берегти й цінувати книжку.
