<span>південно-західний, триповерховий, хлібопіч, синьо-жовтий, чотириразовий, чорнозем, прем'єр-міністр, пів-уроку, салон-магазин, тихострунний</span>
Є у циклону супротивник<span>. Звуть його антициклон. Це теж величезна повітряна маса, але повітря в ній має постійну температуру — або високу, або низьку.</span>
Світ зміниться. Не світитиме уже яскраво сонце і якщо раптом комусь здасться, що крізь сірі хмари пробиваються сонячні промінні, то це ілюзія, адже це не що інше, як світло від прожекторів. Більше не побачимо ми голубого неба, але й споглядати на сіре небо, яким воно буде, стане розкішшю, яку можуть дозволити собі лиш люди, що живуть на самих вершинах багатоповерхівках, для інших - недоступно. Із низу видно лиш дуже високі будинки. Вони всі сірі і одинакові. Архітектори б хотіли будувати їх красивими та оригінальними, але задля економії простору вони були змушенні побудувати їх як одноманітні кам'яні коробки. Знаходитися в місті нестерпно, навкруг сморід й до жаху спекотне повітря. Поодинокі люди, яких рідко побачиш посеред вулиці, ходитмуть в медичних масках. Це ілюзія, вона їх більше не здатна захищати від токсичного повітря, але так спокійніше. Ти повернешся додому, після років розлуки. Побачиш свій дім і не впізнаєш уже його. Про те, що це він, можна буде здогадатися лиш через вказівку Джі Пі еС. Після того, як зайдеш у будинок, то направишся на мінус шостий поверх, ти знатимеш де це, адже жив у точнісінько такому самому будинку, власне кажучи, в цьому світі всі будинки точнісінько такі ж. Стук у двері, ти удома. Даремно, що світ розвалюватиметься й кричатиме в агонії, ти вдома і це головне.
Мої літні канікули
Мої минулі літні канікули були дуже приємними та веселими. Я встигла все, що планувала на літо. Спочатку я відвідала свою бабусю, яка живе в невеличкому місті. Я дуже люблю бабусю Олену, бо вона розумна і багато знає. Ми з нею гуляли містом, а також ходили на річку. Потім я завітала до другої своєї бабусі - Поліни. Я її теж дуже люблю. Вони з дідусем Тарасом живуть у селі. Там було дуже цікаво, бо у них власне господарство: кури, гусі, індики, і навіть корова Квіточка є. Я допомагала їм на городі і з птахами. Бабуся навчила мене доїти корову. А потім ми з батьками поїхали у Карпати. Карпатські гори чудові! А ще ми гуляли по Львову, і це місто мені дуже сподобалося. Я зробила багато фотографій, які мені будуть нагадувати про ці канікули.
Мамо, допоможи, будь ласка, розв'язати задачу.
Привіт, Іринко, ходімо гуляти.
Доброго ранку, Маріє Степанівно.
Дякую, татко, що відремонтував мені іграшку.
Допобачення, любі друзі.