Вибирай, що сподобалося найбільш
Вірш
<em>Ух і Ох</em>
Ми на груші, —
Ух!
Раптом чуєм:
—Гух! Потім тільки
—Гець!
Що воно за грець?
Подивились:
— Ox!
To ми далі вдвох! <em>(Г. Бойко.)</em>
Ходить птиця по садку і співа: “Ку-ку-рі-ку!” (М.Познанська.) “Дзум-дзум-дзум!” – дзвенить сопілка. Це прокинулася бджілка. (Н.Забіла.) А гусак до мене: “Ш-ши, звідси, хлопче, поспіши!” (В.Паронова.) Тих коралів у індика низка он яка велика! “Гел-гел-гел! – кричить індик, - Без коралів я не звик!” (А.Григорук.) А завзятий дятел: “Стук!”- гострить дзьобика об сук. (В.Крищенко.)
Текст
В якийсь момент острів затихав. Але тиша німувала недовго, її проламував найнахабніший, найсміливіший, найбезталанніший голос. Мабуть, володар того голосу знав, що в інший час його ніхто не слухатиме. «Дзінь-дюр, дзінь-дюр-тьох», — оце і вся пісня. Поспішливо обзивався в другому кінці острова інший, трохи вдатніший, але теж невисокого польоту співак. Мабуть, брався вчити нездару. «Тьох-тьох, дзінь, лясь-лясь». Тоді враз, мабуть ображені, зривалися кілька... Тут перемішалися всі школи, тут змагалося безліч напрямків. І аж тоді, десь посередині острова, мабуть, на білій грушці, озивався справжній маестро. І хоч на ту мить острів дзвенів од співу, його пісня не губилася. Він озивався мовби ліниво, знехотя: тіох-тіох. Тоді захоплювався, віддавався на волю власного співу й бив у небо дзвінко, аж вставала в берегах луна: тіур-тіур-тіур, фіть-фіть-фіть, лясь-лясь-лясь-лясь! І цим останнім звуком запечатував вуха. — Народний! — сказав Ратушний, і Дащенко посміхнувся.
А злива так само швидко почала відходити, як надійшла. Як
тебе та не любити, краю, мій ти краю.
<span> Чужими руками добре
вогонь загрібати. 3. Треба розумом працювать, де сила не візьме.. Понюхав
пирога, та не вдалось покуштувати.... Вола звуть у гості не мед орать, а воду
возити . Радість бачити й розуміти — то найкращий дар природи . </span><span>Ми в світ прийшли успадкувати славу, діла і думи, й чесі
мозолі.. Вчить мене Тарас вростати в землю жилавим корінням . Дерево злізло на
скелю погрітись. Мав кухоль звичку по воду ходити, аж поки йому вуха не
відбили. Дурний любить вчити, а розумний любі вчитися .</span>
1) Г
Я знаю,тут проходили бої,і вороги ломились в ці ворота.
Підм.Ластівки прис.повернулися;підм.вони прис. почали ліпити;підм.ластів'ята прис.з'явились;підм.вони прис.зустрічали.
<span>Від добра ніхто не тікає.
</span>Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній за плугом ходить.
За деякої страви ляжеш вздовж лави.
Їв би очима, та душа не приймає.
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
Коли зорієш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
Коли б ковбасі крила, то б кращої птиці на світі не було.
Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає.
Кому — як мара, йому – як зоря.
Аби хліб, а зуби знайдуться.
Апетит з їдою прибуває.
Баба з воза – кобилі легше.
Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
Без вірного друга – велика туга.
Без труда нема плода.
Біда біду тягне.
Біда помучить і мудрості научить.
Боятися вовка – в ліс не ходити.
Велике дерево поволі росте.
Вкрадеш голку, а потім корову.
Вовка ноги годують.
Всякому овочу свій час.
В умілого й долото рибу ловить.
Година вранці варта двох увечері.
Двоє третього не чекають.
Де відвага, там і щастя.
Десять разів відміряй, а раз відріж.
Дома й стіни помагають.
Заварив кашу, так і їж.
За все береться, та не все вдається.
З ким поведешся, того й наберешся.
Зробив наспіх, як насміх.
Київ не одразу збудовано.
Кожна жаба своє болото хвалить.
Любиш кататись, люби й санчата возить.
Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.
Менше говори — більше почуєш.
На двох стільцях не всидиш.
На тобі, небоже, що мені негоже.
Не кажи гоп, поки не перескочиш.
Не так сталося, як гадалося.
Ні в тин, ні в ворота.
Ні кує, ні меле.
Одна бджола мало меду носить.
Перемелеться лихо – добро буде.
Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.
Старий кінь борозни не зіпсує.
Терпи, козаче, отаманом будеш.
Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.
Чужа душа – темний ліс.
Щедрий на батьківські гроші.
Язик до Київа доведе.
<span>Як дбаєш, так і маєш.</span><span>
</span>