Яким було буденне життя спартіатів? Спартіати повсякчас були готові воювати. Саме це визначало їхню буденність. Вони не займалися ні господарством, ні торгівлею. Основним їхнім заняттям була війна, а сама Спарта нагадувала військовий табір. Спортивні змагання підтримували постійний дух суперництва. Сиартіатам заборонялося без потреби виїздити за межі поліса, багато говорити й розголошувати зміст навіть побутових розмов. Для того щоб стати повноправним громадянином (спартіатом), треба було: по-перше, від народження отримати право на володіння земельним наділом; по-друге, отримати відповідне виховання, яким опікувалася держава, і, по-третє, отримати доступ до однієї з громадських їдалень, де харчувалися всі дорослі (віком понад 30 років) чоловіки. Спартанська дівчина, яка бере участь у змаганнях з бігу. Фігурка 5 ст. до н. є. Спартанські дівчата, майбутні матері, мусили бути дужими, здоровими и витривалими. Вони займалися бігом, боротьбою, кидали списа. Прочитайте уривок із твору Плутарха. Поміркуйте, чому історик твердив, що «Спарта - єдине місто у світі, де діяло прислів'я, що багатство сліпе і лежить неживе й нерухоме, як на картині». «...Щоб остаточно знищити будь-яку нерівність, Лікург насамперед вилучив з обігу всю золоту та срібну монету наказавши використовувати лише залізну, але й тій за ЇЇ великого розміру та ваги визначив маленьку вартість, - так збереження суми в десять мін вимагало мати вдома власний склад, а для перевезення - вози. Крім того, він прогнав зі Спарти зайві та непотрібні, на його думку, ремесла. А зрештою, більшість Із них і без того зникла б разом із запровадженням нової монети, тому що мистецькі вироби не мали збуту.. Не було в Спарті і торгівлі чужоземними товарами, у спартанські пристані не заходив жоден корабель. Щоб Іще рішучіше побороти пишність і цілковито знищити жадобу до багатства, Лікург запровадив спільне харчування. Згідно із цим усі громадяни мусили сходитися разом і спільно їсти приписані страви; ніхто не смів у себе вдома їсти, розлігшись на дорогих подушках при багато прибраних столах». Працюймо самостійно. Завдання 1. Дайте відповіді на запитання: І.Чому із запровадженням нової «монети», за словами Плутарха, у країні зникла злочинність? 2. Для чого в Спарті було запроваджено спільне харчування спартіатів? 3. Як нововведення Пікурга вплинули на побут спартанців? 2. Чого прагнули навчити своїх дітей спартанці? Велику увагу спартанська влада приділяла вихованню дітей. Життя новонародженої дитини в Спарті залежало від рішення ради старійшин. Хворі діти, вважали спартіати, не потрібні ні батькам, ні державі. До семи років дитину виховували в сім'ї, а потім розпочиналося її навчання в громадських школах. У 14 років хлопчики проходили випробування в храмі Артеміди. Після іспиту (а потрібно було витримати удари різкою без сліз та зойків) хлопець міг продовжувати навчання. У 18 років його зараховували до загонів ефебів, які займалися військовими вправами, іноді пошуками їжі та крадіжками, оскільки ці загони не утримувалися за рахунок общини. Закінчувалося виховання чоловіків у 30 років. Повноліття в дівчат визначалося 18-річним віком, який давав можливість узяти шлюб. Роздивіться ілюстрацію. Джерела свідчать, що перед битвами спартанці вдягали плащі здебільшого червоного кольору. Поміркуйте чому. 3. Про які подробиці виховання спартанців довідуємося з розповіді Плутарха? «ЛІкург позабирав семилітніх дітей, об'єднав їх у загони й виховував їх спільно, привчав до спільних ігор і навчання. На чолі загонів він ставив найкміт.'іивішого й найхоробрішого в бійках. Діти в усьому брали з нього приклад, виконували його накази, зносили покарання, відтак усе навчання полягало в тому, щоб виховувати в дітях покірливість. Читання та письма вони вчилися тільки в межах необхідності. Виховання полягало в тому, щоб навчити безвідмовно коритися, терпляче зносити негаразди й перемагати супротивника. Виховання старших було ще суворішим, їх стригли коротко, привчали ходити босоніж і грати голими. Коли вони досягали 12 років, хлопці переставали носити хітон, одержуючи раз на рік гіматій, ходили брудними, не вмивалися й не змащували нічим тіло, за винятком декількох днів на рік, коли їм дозволялося користуватися всім цим. Дітей привчали висловлюватися гостро» але дотепно й небагатьма словами. Лікург вважав, що й кілька простих слів повинні мати глибокий зміст. Примушуючи дітей довго мовчати, він навчав їх давати влучні, глибокодумні відповіді... Сам Лікург, коли в нього хтось став вимагати, щоб він запровадив у державі демократію, відповів: "Запровадь спочатку демократію в себе в домі"*. Чому спартанці так суворо виховували своїх дітей? Працюймо самостійно. Завдання 2. <span>
Наполеоновские войны содержали прогрессивные элементы, так как
объективно содействовали подрыву основ феодального строя и расчищали
путь развитию капиталистических отношений в ряде европейских государств
(упразднение десятков мелких феодальных государств в Германии, введение в
некоторых завоёванных странах наполеоновского гражданского кодекса,
конфискация и распродажа части монастырских земель, ликвидация ряда
привилегий дворянства и др.). Однако после того как Наполеон I поработил
целый ряд стран, войны стали чисто завоевательными и утратили всякие
прогрессивные элементы.
Реформы Александра 3 1881 г: разработка фабричного законодательства, 1887 – циркуляр « о кухаркиных детях» ограничение прав земств(по Положению 1890 года)
<span>Александр3 был уверен в том , что все беды в стране исходят от вольнодумства и излишней образованности низшего сословия,Антилиберализм был его верой.Был приверженцем самодержавия. Поэтому он начал политику контрреформ.При нем создаются черты оседлости. опресняет иноверцев.Иудеям ограничивает торговлю и не допускают в земства и управы.Происходят еврейские погромы.Пытается ограничить соприкосновение крестьянства с евреями.В это время Россию массово покидают ее подданные. <u>(образовательная реформа</u>)Контрреформы коснулись и учебных заведений (университетский устав 1884 г.)Введена жесткая цензура,Университеты лишились автономии.образование не могли получить представители низших сословий(циркуляр о кухаркиных детях 1887г). (<u>земская реформа</u>)Права земств были ограничены, а их деятельность контролировалась губернаторами. (<u>городская реформа</u>) В Городской думе заседали чиновники и купечество, а в земствах только дворяне. Крестьяне не могли участвовать в выборах. (<u>судебная реформа</u>)Суды стали зависеть от властей, мировые суды подлежали ликвидации. Итоги"реформ" Александра 3 вызывают противоречия: Россия смогла добиться промышленного подъема, не приняла участие ни в одной войне, но сильно возросли социальные волнения и напряженность. 1881 г: разработка фабричного законодательства,</span>
Жак-Луи Давид родился 30 августа1748 года в семье оптового торговца железом Луи-Мориса Давида и его жены, Мари-Женевьев (урожд. Бюрон) и в тот же день был крещён в церкви Сен-Жермен-л’Осеруа. До 2 августа 1757 года — дня смерти своего отца, возможно, погибшего на дуэли, жил в пансионе монастыря Пикпюс[fr]. Благодаря брату матери, Франсуа Бюрону, девятилетний Жак-Луи, позанимавшись с репетитором, поступил в Коллеж Четырёх Наций на курс риторики. После чего мать, оставив ребёнка в Париже на попечении брата, уехала в Эврё. Будущее Жака-Луи определили её родственники: брат Мари-Женевьев, Франсуа Бюрон, как и её шурин[уточнить], Жак-Франсуа Демезон, были архитекторами, также семья была связана родством с художником Франсуа Буше. Когда у ребенка были замечены способности к рисованию, было решено, что он станет архитектором, как и оба его дяди.