Яким було буденне життя спартіатів? Спартіати повсякчас були готові воювати. Саме це визначало їхню буденність. Вони не займалися ні господарством, ні торгівлею. Основним їхнім заняттям була війна, а сама Спарта нагадувала військовий табір. Спортивні змагання підтримували постійний дух суперництва. Сиартіатам заборонялося без потреби виїздити за межі поліса, багато говорити й розголошувати зміст навіть побутових розмов. Для того щоб стати повноправним громадянином (спартіатом), треба було: по-перше, від народження отримати право на володіння земельним наділом; по-друге, отримати відповідне виховання, яким опікувалася держава, і, по-третє, отримати доступ до однієї з громадських їдалень, де харчувалися всі дорослі (віком понад 30 років) чоловіки. Спартанська дівчина, яка бере участь у змаганнях з бігу. Фігурка 5 ст. до н. є. Спартанські дівчата, майбутні матері, мусили бути дужими, здоровими и витривалими. Вони займалися бігом, боротьбою, кидали списа. Прочитайте уривок із твору Плутарха. Поміркуйте, чому історик твердив, що «Спарта - єдине місто у світі, де діяло прислів'я, що багатство сліпе і лежить неживе й нерухоме, як на картині». «...Щоб остаточно знищити будь-яку нерівність, Лікург насамперед вилучив з обігу всю золоту та срібну монету наказавши використовувати лише залізну, але й тій за ЇЇ великого розміру та ваги визначив маленьку вартість, - так збереження суми в десять мін вимагало мати вдома власний склад, а для перевезення - вози. Крім того, він прогнав зі Спарти зайві та непотрібні, на його думку, ремесла. А зрештою, більшість Із них і без того зникла б разом із запровадженням нової монети, тому що мистецькі вироби не мали збуту.. Не було в Спарті і торгівлі чужоземними товарами, у спартанські пристані не заходив жоден корабель. Щоб Іще рішучіше побороти пишність і цілковито знищити жадобу до багатства, Лікург запровадив спільне харчування. Згідно із цим усі громадяни мусили сходитися разом і спільно їсти приписані страви; ніхто не смів у себе вдома їсти, розлігшись на дорогих подушках при багато прибраних столах». Працюймо самостійно. Завдання 1. Дайте відповіді на запитання: І.Чому із запровадженням нової «монети», за словами Плутарха, у країні зникла злочинність? 2. Для чого в Спарті було запроваджено спільне харчування спартіатів? 3. Як нововведення Пікурга вплинули на побут спартанців? 2. Чого прагнули навчити своїх дітей спартанці? Велику увагу спартанська влада приділяла вихованню дітей. Життя новонародженої дитини в Спарті залежало від рішення ради старійшин. Хворі діти, вважали спартіати, не потрібні ні батькам, ні державі. До семи років дитину виховували в сім'ї, а потім розпочиналося її навчання в громадських школах. У 14 років хлопчики проходили випробування в храмі Артеміди. Після іспиту (а потрібно було витримати удари різкою без сліз та зойків) хлопець міг продовжувати навчання. У 18 років його зараховували до загонів ефебів, які займалися військовими вправами, іноді пошуками їжі та крадіжками, оскільки ці загони не утримувалися за рахунок общини. Закінчувалося виховання чоловіків у 30 років. Повноліття в дівчат визначалося 18-річним віком, який давав можливість узяти шлюб. Роздивіться ілюстрацію. Джерела свідчать, що перед битвами спартанці вдягали плащі здебільшого червоного кольору. Поміркуйте чому. 3. Про які подробиці виховання спартанців довідуємося з розповіді Плутарха? «ЛІкург позабирав семилітніх дітей, об'єднав їх у загони й виховував їх спільно, привчав до спільних ігор і навчання. На чолі загонів він ставив найкміт.'іивішого й найхоробрішого в бійках. Діти в усьому брали з нього приклад, виконували його накази, зносили покарання, відтак усе навчання полягало в тому, щоб виховувати в дітях покірливість. Читання та письма вони вчилися тільки в межах необхідності. Виховання полягало в тому, щоб навчити безвідмовно коритися, терпляче зносити негаразди й перемагати супротивника. Виховання старших було ще суворішим, їх стригли коротко, привчали ходити босоніж і грати голими. Коли вони досягали 12 років, хлопці переставали носити хітон, одержуючи раз на рік гіматій, ходили брудними, не вмивалися й не змащували нічим тіло, за винятком декількох днів на рік, коли їм дозволялося користуватися всім цим. Дітей привчали висловлюватися гостро» але дотепно й небагатьма словами. Лікург вважав, що й кілька простих слів повинні мати глибокий зміст. Примушуючи дітей довго мовчати, він навчав їх давати влучні, глибокодумні відповіді... Сам Лікург, коли в нього хтось став вимагати, щоб він запровадив у державі демократію, відповів: "Запровадь спочатку демократію в себе в домі"*. Чому спартанці так суворо виховували своїх дітей? Працюймо самостійно. Завдання 2. <span>
В начале ХХ века в русскую деревню стала проникать механизация – поначалу этот процесс затронул только крупнейшие и богатейшие хозяйства, аналоги современных агрохолдингов. Но даже там, где внедрялись механические сеялки и другие орудия, основным "мотором" оставалась лошадь. На лошадях пахали при помощи достаточно примитивных плугов и даже сохи, на лошадях боронили и сеяли. А такие операции, как сенокос и жатва, проводились исключительно вручную – на сельхозработы в "горячий сезон" выходила вся деревня, и мужчины, и женщины. В большинстве местностей зерно молотили тоже вручную – цепами. В силу такого количества ручного труда хозяйство во многом было натуральным – изрядная часть урожая шла на обеспечение собственных нужд крестьян.
В 1910-е годы в России крестьянство составляло по численности более 77% населения. Это означает, что судьба любой революции и любого режима целиком зависела от активности или пассивности крестьянства. При этом земледельческое сословие, лишь в 1861 году полностью получившее личную свободу, было наименее грамотным – как по бедности, так и в силу традиционного уклада жизни. Требования, с которыми российские крестьяне подошли к революции, были простыми: воля (то есть обнуление кабальных долгов) и собственность на землю "по справедливости". Правда, справедливость многие из крестьян понимали по-разному. В годы Первой мировой войны добавилось еще и требование мира: крестьяне, как самое многочисленное и непривилегированное сословие, не хотели гибнуть на фронте и гнить в окопах ради непонятных стратегических причуд начальства. Поддержав городских революционеров, деревня не знала, что на повестке дня уже стоит урбанизация и индустриализация – а это значит, что грабить и убивать мужика будут намного суровее, чем "до без царя"… Крестьянская одежда была простой и шилась, как правило, руками хозяйки дома из ею же сотканного грубою льняного или шерстяного полотна. Женская одежда состояла из туники с широкими рукавами и рабочей блузы. Мужчины носили простые рубахи из холста, а по праздникам — кафтан из грубого сукна и полотняные штаны.
Началась новая стадия в жизни людей. Появились новый орудия труда, что облегчало работу в землей. Также появились новые виды оружия, которые стали наносить больший урон противнику (или зверю на охоте), чем каменные или деревянные.
Кхм,князья не сами выбирали место где править,земли доставались им по наследству,и на сколько я помню Юрий Долгорукий основал Москву,а прозвище Долгорукий-ему дали из-за того что он хотел обьденить южные и северные владения Руси в едино.