Найсвітліше в листяному лісі буває ранньої весни. Під сонячним промінням швидко збільшуються чорні круги талої землі навколо дерев. На очах з'їдає останні ніздрюваті кучугури снігу південний теплий вітерець. Задзюрчали по вибалках струмочки.
Ґрунт ще не просох, і десь на півшляху до великої річки була тала вода, а над землею, вкритою перепрілим вторішнім листям, вже піднялися ранні квіти.
Розкрилися грона пролісків, схожих на небесну блакить. Поодинці визирнули підсніжники. Між зеленими листочками загорілися жовтенькі зірочки гусячої цибульки.
Світло, тепло розбивають панцир на бруньках.
Вже недалеко той час, коли оксамитовим серпанком молодого листячка вкриються розлогі крони кленів, лип і затінять нижній ярус лісу.Проте наші ранньоквітучі рослини встигають до цього часу відцвісти. Так швидко ростуть вони завдяки своїм цибулинам, або кореневищам , з поживними речовинами. Анемони,медунка, ряст, проліски, гусяча цибулька-це все наші підсніжники- рослини, що починають рости напровесні ще під снігом.
Гіркі сльози пролила мама, коли побачила смерть дідуся
-Привіт!-сказав Дмитрик(можеш підставити своє ім*я)
-Привіт,друже!-відповів Олег.
-Як школа?
-Поведінка однокласників незадовільна ,- промовив Олег.
-Чому?Все настільки погано?-запитав Дмитро.
-Звісно,я б дарма цього не говорив.Дівчатка заздрять одне одному,хлопці злі.
-Можливо,у них є позитивні риси,давай знайдемо у них щось хороше.
-Добре,-хоробро відповів Олег.
-У вас у класі панує щедрість,доброта?
-Звичайно,кожен пригощає,-впевнено сказав Олег.
-От,бачиш все не так тяжко.Ви довіряєте одне одному?-запитав Дмитро.
-Безперечно,у хлопців і дівчат свої секрети.Ми бережемо їх.
-Ви збираєте кошти або матеріальні речі на благодійні акції?
-Так!
-Це ще одна позитивна риса характеру-милосердя,добродушність,пояснив Дмитро.
-Коли хтось впав,поранився або ж засмутився за оцінку-ми завжди допомагаємо,і морпльно й фізично.
-Це взаємодопомога.
-Одного разу ми з класом поїхали на виставку картин.Затримався автобус,але всі чекали.Потім,ніхто навіть слова не промовив:,,Чому ж так довго?"-сказав Олег.
-Це витримка й порядність.<span>Тут все зрозуміло. Таку якість характеру не отримаєш у спадок. Її в людині батькам треба виховувати власним прикладом.
</span>-Оптимізм теж ,як риса характеру?-запитав Олег.
-Безумовно.<span>Люди, які ніколи не сумують і радуються кожному дню. На них хочеться рівнятися і бути такими, як вони,-сказав Дмитро
</span>-Оленка образилась на мене й не пробачила,але за декілька днів захотіла знову дружити.Вона правильно вчинила?
-Без сумніву,що правильно.Потрібно вміти пробачати.
-А що ж таке альтруїзм?Це негативна риса?-сказав Олег.
-Ні!<span>Це повний антипод егоїзму. Егоїсту ніколи не зрозуміти альтруїста, а ось альтруїст зрозуміє, вислухає, простить і навіть допоможе.
</span>-Зрозуміло!Все таки мої однокласники мужні,можуть підтримати,доброзичливі,щедрі,кмітливі,розумні й взаємоповажні.
-Які б вони не були,вони все одно хороші,-переконав Дмитро.
-Давай прощатись,бо вже четверта година.Потрібно поквапитись,-промовив Олег.
-Бувай!Зустрінемось завтра.
-Бувай!
Тюль - чол.р, не істота, конкретне;
тюль,тюлі.
Міль - жін.р,істота, конкретне;
міль,молі.
Ми живимо на світі, щоб учитися. Деякі з нас стають великими вченими, а деякі звичайними прибиральниками. Це стається тому що часто ми не можемо мудро мислити. Мудрість приходить з роками, але не до всіх. Мудрих людей люблять і поважають завжди і усюди. Тому ми маємо старатися, щоб стати мудрим.
