Серед розмаїття фольклорних творів справжніми перлинами виблискують загадки — коротенькі, дотепні описи предметів, подій, явищ, які потрібно впізнати та відгадати. Саме слово «загадка» походить від слова «гадати». Загадки складалися народом для розваги, разом із тим вони тренували розум, розвивали спостережливість, кмітливість і творчу уяву. В їх основі лежить опис зовнішнього вигляду предмета чи його дії, порівняння з іншим, схожим предметом. Опис зазвичай є точним, вказує на одну чи кілька ознак, за якими знаходимо відгадку. Ось, наприклад, загадка про лелеку: У червоних чобітках, в білому халаті, він весною прилетів і сидить на хаті. <span>У перших рядках </span>загадки<span> йдеться про якийсь об'єкт, у якого червоне взуття і білий одяг. Далі уточнюється: це істота, що вміє літати, з'являється навесні. Стає зрозуміло, що це — перелітний птах із червоними ногами, білим пір'ям. Він гніздиться переважно на дахах. Тепер легко здогадатися, що йдеться про лелеку.</span> Є загадки, побудовані на принципі протиставлення. Наприклад, загадка про молоко: «Рідке, а не вода, біле, а не сніг». <span>Іноді загадки мають форму запитання. У них зовнішній вигляд, дія чи властивість задуманого предмета може називатись або прямо, або приховано, інакомовно. Наприклад, загадка про вітер: </span>«Який то хлопець походжає і без віника замітає?» Чимало загадок присвячено людині, її побуту, знаряддям праці: «Стоять два кілки, на кілках бочка, на бочці кавун, а на кавуні трава росте» (людина). Є багато загадок про явища природи, про світ рослин і тварин: «Сестра до брата в гості йде, а він від неї ховається» (день і ніч), «Годинника не має, а час знає» (півень), «Живе один батько і тисячі синів має, всім шапки справляє, а собі не має» (дуб та жолуді). Загадки часто допомагають казковим героям перемогти у боротьбі з кривдою та злом, як, наприклад, у казці «Мудра дівчина». Більшість загадок фольклорні, але є і створені письменниками, авторські. Вони можуть бути написані як прозовою мовою, так і віршованою. Відгадувати загадки цікаво і корисно, адже це розвиває художнє і логічне мислення, уяву, пам'ять. Загадка — це короткий дотепний опис предмета, події, явища, які потрібно впізнати та відгадати. Вибери собі щось що підходить.
«Острів скарбів», який приніс його авторові всесвітню славу, є класичним взірцем пригодницької літератури. Книга, яка на перший погляд, проста й легка, за уважного прочитання постає багатоплановою і багатозначною. Авантюрний сюжет її, незважаючи на традиційність теми - це оповідь про піратів, пригоди на морі, — є оригінальним.
Юному героєві «Острова скарбів» Джиму Гокінсу доводиться самостійно орієнтуватися в складних обставинах за несприятливих умов, іти на ризик, напружувати мозок і м'язи. Доводиться робити моральний вибір, виявляти життєву позицію.
Джиму та його друзям зустрічаються пірати. Це справжні мародери, втілення злої і хижої підступності. Джим в їхньому середовищі — «острів скарбів». І глибинний смисл його пригод — в самому собі виявити справжні скарби.
Стівенсон оспівує романтичне натхнення почуттів, однак не ізолює цих високих почуттів від реального ґрунту. Його приваблюють складні характери, душевні суперечності і контрасти. Одним з найяскравіших характерів постає одноногий корабельний кухар Джон Сільвер. Він підступний, злостивий, жорстокий, але водночас розумний, хитрий, енергійний і спритний. Його психологічний портрет складний і суперечливий, однак переконливий. З великою силою художньої виразності письменник показує моральну сутність людини. Стівенсон прагнув своїми творами «навчати людей радості», доводячи, що такі «уроки повинні звучати бадьоро і натхненно, повинні зміцнювати в людях мужність». Адже багато юних романтиків мріють знайти свій острів скарбів...
1) Бабуся — проста селянська трудівниця. 2) Зовнішність героїні. 3) Риси характеру: а) добра; б) щира; в) працьовита; г) чуйна; д) богобоязлива. 4) Любов бабусі до саду. 5) Ставлення дідуся до бабусі. 6) Значення бабусі у формуванні Михайлика.
