Перспектива на майбутнє - перспектива
Урочиста церемонія - церемонія або урочистий прийом
Передовий авангард - авангард
Вперше дебютувати - дебютувати або виступити вперше
Помпезна розкіш - розкіш; помпезність
Відома популярність - популярність
Мандрівний пілігрим - пілігрим; мандрівник; прочанин
Поважна персона - поважна особа
Штрафний пенальті - пенальті; штрафний удар
Миттєвий момент - просто "момент" або "мить"
Настановча директива - просто "директива"
Об"єднувати й консолідувати команду - "об"єднувати команду" або "консолідувати команду" (бо "об"єднувати" = "консолідувати".
<span>прекрасна наша мово- это обращение в данном предложении.
</span>
Спонукальні слова-речення виражають спонукання: наказ, заклик, прохання
тощо, одночасно вказуючи на емоційну реакцію мовця в певній ситуації. Функцію
таких речень виконують вигуки і близькі до них слова, зокрема геть, годі, гайда, гей,
марш, стоп, ура. караул, точка, шабаш, гвалт, цить, ну, ша, доволі та ін., наприклад:
Пані Наталя перша скочила з місця. — Гет ь! — скрикнула вона тонко й пронизувано. -
Геть!.. Вона ще дітей м ені поріже!.. Жени ї ї геть!.. (М. Коцюбинський); —Г оді! годі!
- кричав, переводячи духа, господар. — Музико! годі, перестань! (Панас Мирний); -
Отамане! — «Тут». — Гайда! (Б. Грінченко); — Матросе, Матросе, дивися! — «Цить»,
- відповів безгучним шепотом Матрос (І. Микитенко).
Своєрідними спонукальними словами-реченнями є звертання до свійських
тварин, наприклад: У дядька одна надія на коней: — Но, клят і! (Петро Панч); щ Тпру!
Д е ж це ми? (С. Скляренко); — В йо! — спокійно гукнув на коня! (М. Стельмах).
Біля - обставина;
входу - додаток;
в парк - обставина;
порослого - означення;
високою - означення;
травою - додаток;
панувала - присудок;
тиша - підмет.