Ответ:
Объяснение:
Мне было не трудно сделать выбор в отношении будущей профессии. У меня дядя и мой старший брат имеют специальности, которые связанны с электричеством. Поэтому выбор очевиден. Моя будущая профессия – электрик. Можно сказать, семейная династия. Получить эту профессию можно разными способами. Можно окончить техникум. Мой дядя инженер-энергетик. Он оканчивал высшее учебное заведение по специальности «Энергоснабжение и автоматизация предприятий». А старший брат окончил школу и всего лишь двухмесячные курсы. Этого достаточно, чтобы быть электриком. Дядя мой кстати сейчас не работает на каком-то предприятии. Он преподаёт электротехнику. Ему это очень нравится. Его студенты в техникуме тоже получают специальность электрика.
Скрізь на землі хазяйнує жовтень. Убрав золотом сади і струшує додолу жовте листячко. - Навіщо ж ти, жовтню, розбираєш дерева? Залиш їм це вбрання, воно ж таке гарне. Та не слухає жовтень нікого: робить своє діло. І коли тільки він спочиває?
Підмет - жовтень, присудок - хазяйнує
Ми Українці ми любимо свою землю.Яка вона не була. Ми завжди будемо з нею. Томущо ми тут народились
Ответ:
Объяснение:
Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.
Без знання рідної мови обійтися ніяк не можна. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.
Мова – це не тільки засіб спілкування, а й надзвичайно велика цінність будь якого народу. Це скарбниця усіх духовних надбань нації, досвіду життя, праці й творчості багатьох поколінь. Недаром кажуть, що мова – душа народу. Без неї не було б цілої нації.
Мова – це характер народу, адже у ній зберігаються усі традиції, звичаї та побут даного народу. Це без сумніву неоціненний скарб для кожної людини, що живе у світі.
Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.
Отож, шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте,розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красідля себе й наступних поколінь!
Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі.<span>Весна в місті завжди починається з того, що прибирають вулиці, висаджують молоді деревця та розбивають клумби в парках, скверах, перед великими магазинами. І люди на вулицях також змінюються. Вони яскраво одягнені, більше гуляють, навіть усміхаються частіше, мабуть, тому що погода радує теплом, світить ласкаве сонце, а головне – не треба одягати важкий одяг і взуття. Весна завжди надихає митців на створення художніх шедеврів. Як добре, що зараз кожен може взяти цифрову камеру та зробити свої чудові знімки весняної краси. Але найголовніше – зберігати весняний настрій у душі цілий рік!</span>