Вишиванки моєї бабусі
Оживають на рушниках барвисті квіти... Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.
<span>Народилася моя бабуся в невеликому селі Харківської області. Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до села Рогань. Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. «Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. Війна, тяжка праця в радгоспі», </span>— говорить про себе Анастасія Костянтинівна.
Через важку працю зранку до вечора в дитинстві, в юності не мала можливості вишивати. Мала тільки мрії... Добре, що гарні, красиві мрії здійснюються. Вишивати почала вже в зрілому віці, коли стало вистачати часу.
<span>Хай живе краса на вишиванці моєї бабусі! Хай співають пташки, пломеніє калина, хизуються красою різнокольорові квіти. Тут мудрість поколінь і невимовний талант моєї бабусі. Слава рукам, що створили таку красу!</span>
У дврі росте невисокий кущ. Невисокий будинок стоїть край села.
Осень [`ос'ин'] - 5б., 4 зв., 2скл.
о [`о] - гласный, ударныйс
[с'] - согласный, мягкий, глухой, парный
е [и] - гласный, безударный
н [н'] - согласный, мягкий, звонкий, непарный, сонорный
ь []
Паризький,празький,товариський,кріпацький,ткацький.
веснянкуватий, важкозрозумiлий, легковажний