Пізньої осені на широкій лісовій галявині народилася маленька Квіточка . Вона відкрила свої очі-пелюстки й побачила, що навкруги немає нікого , лише прив'яла трава й голі дерева. Потім Квіточка оглянула себе: така золотиста сукня з червоним паском , такі помаранчеві панчішки й зелені черевики. Вона увібрала в себе всі яскраві кольори осені. Раптом з неба посипався сніг, він вкрив Квіточку пухкою ковдрою ,щоб осіння красуня не замерзла до весни...
Золото-позолота, золотий,золотистий
Одного разу зі мною сталось дивне непорозуміння. Це був зовсім звичайний літній день. Я спочатку побачив хлопців, які досхочу потішалися над смішним чоловічком і над його смішною промовою. Від природи, я людина допитлива, тому і вирішив дізнатися, що ж там сталось.
Одягнений він був у щось на зразок скафандра, який сяяв і переливався металевим блиском, немов зірка з новорічної ялинки. Його фігурку можна було б назвати стрункою, якби кишені не стовбурчились б від захованих в них бозна-яких цікавих штучок. Через каламутне скло шолома було видно, як чоловічок, відчайдушно кривляючись, ворушить губами. Схоже, йому було душно в цьому незручному вбранні, але він терпів. На грудях у крихітного космонавта висіла блискуча як і скафандр, металева коробка. Потім я зрозумів, що то був перекладач.
Якби я був прізедентом у школі.
Я б зробив нові закони стосовно до занять у школі . Вчителі повинні більш уважно викладати учням доступною мовою в ігровій формі , щоб не було важко вчитись .