Останнім часом слово "герой" стали частіше вживати. Ним називають і пожежника, який виніс дитя з палаючої будівлі і вчителя, який дарує свої знання й душевне тепло дітям протягом усього життя, і лікаря, і воїна-захисника... Хто ж насправді гідний цього виского звання - герой?
Я вважаю, що героями стають лише ті люди, які можуть пожертвувати собою заради блага інших. Героїзм, як на мене, і є найвищим виявом людяності.
По-перше, тільки по-справжньому шляхетні люди, яким властиві співчуття, відповідальність, здатні відчувати чужу біду й віддати своє життя заради інших. Та часто героїзм є платою за чиюсь недосконалість, несправедливість. Можна пригадати чимало яскравих прикладів образного висвітлення цієї думки. Одним із найкращих серед них є Джон Коффі — головний герой роману Стівена Кінга «Зелена миля». Цей чоловік за допомогою свого дару намагається врятувати від смерті двох дівчат, хоча його самого можуть запідозрити в убивстві. Урешті-решт, його засуджують до смертної кари за злочин, якого він не скоював, але на боці цієї мужньої та благородної людини — правда й читацькі симпатії.
По-друге, героїзм виявляється за якихось незвичайних, особливих умов, у які потрапляє той, хто мусить миттєво зробити свій вибір (а для цього він має бути щонайменше порядною людиною). Шкода тільки, що такі обставини часто виникають унаслідок безвідповідальності тих, чиїм посадовим обов’язком було уникнути таких ситуацій. Тому в героїчному гостро відчувається неминучий трагізм жертви, розплати за чужу вину. Прикладів цього і в історії, і в сучасному житті скільки завгодно: подвиг пожежників-ліквідаторів на Чорнобильській АЕС, самовідданість Небесної сотні, героїзм волонтерів під час АТО, які, ризикуючи життям, нехтуючи небезпеку, даючи власні кошти, допомагають бійцям і біженцям, що потребують їхньої допомоги.
Отже, на героїзм здатні лише мужні й шляхетні люди; він потребує готовності в надзвичайно важливий момент зробити вибір на користь тих, кому потрібні твої зусилля. Звичайно, це властиво тільки високоморальним людям і виявляється в їхніх учинках не щодня, а за особливих трагічних обставин, які вимагають жертовності.
Мой класс очень дружный. Если же в паралельных классах старались быть дисциплинированными, то мы были просто дружными. В нашем классе большую роль сыграла наша первая учительница *имя и отчество*. Она научила нас всему, что мы умеем. Она учила нас быть справедливыми, и не отступать. Школьная дружба помогала и в учебе. Никто не стыдился попросить у друга помощи, по трудному для себя предмету.
Нещодавно на уроках зарубіжної літератури ми вивчали міфологію. Моїми улюбленими міфічними героями є Геракл та Прометей. Геракла я поважаю за силу та мужність. Потрібно мати неабияку хитрість та спритність, щоб вчинити ті 12 подвигів.
Прометей - це справжній захисник людей. Цей герой є символом сили духу, волелюбності. Він настільки щирий серцем, що зумів здійснити подвиг в ім'я людей. Геракл та Прометей - чесні, мужні та сильні герої. Познайомитися з ними на сторінках книжок я рекомендую кожному учню.
Рідна мова-це наша українська.
Я вважаю,що найголовнішим в її вивченні є орфографія.Без неї наша мова була б не милозвучною і не правильною.Але ми вивчаемо орфографію і завдяки їй українська мова посідає 2 місце по милозвучності і плавності серед усіх мов світу.
Тому продовжеємо вивчати орфографію.