1)КОРОЛЬ ВИБИРАЄ МАЙБУТНЮ КОРОЛЕВУ СЕРЕД ДОНЬОК.
2) ЗУСТРІЧ МАРУШКИ З МУДРОЮ ВІЩУНКОЮ.
3)МАРУШКА ЙДЕ НА СЛУЖБУ ДО ВІЩУНКИ.
4)КОРОЛЬ РОЗЧАРОВУЄТЬСЯ У ДВОХ СВОЇХ ДОНЬКАХ.
5)В ЗАМКУ КОРОЛЯ ЗНИКАЄ СІЛЬ.
6)УСЮДИ ЗАКІНЧИЛИСЯ ЗАПАСИ СОЛІ.
7)ВІЩУНКА ВІДПУСКАЄ МАРУШКУ ДОДОМУ.
8)МАРУШКА ОТРИМУЄ ВІД ВІЩУНКИ ЧАРІВНИЙ ПРУТИК.
9)МАРУШКА ДАЄ КОРОЛЮ СІЛЬ.
10)КОРОЛЬ ВИРІШУЄ ПРОГОЛОСИТИ МАРУШКУ КОРОЛЕВОЮ.
11)МАРУШКА ПОТРАПЛЯЄ В ПІДЗЕМЕЛЛЯ.
12)МАРУШКА ПРИНОСИТЬ В ЗАМОК ТРОЯНДУ З СОЛІ.
-Доброго дня!
-I тобi доброго.
-А якi новi навчальнi предмети у нас з'являться у 5 класi?
-У вас з'являться Бiологiя, Географiя, Зарубiжна лiтература та Iсторiя.
-Ого! Це дуже багато предметiв!
-Так. Вам залишаэться побажати вдачi.
-Дякую!
Надеюсь подойдет, что смогла....))))
Загадка - преф. за-, корінь -гад-, суф. -к-, закін. -а.
радість - корінь рад-, суф. -ість.
подруга - преф. по-, корінь -друг-, зак. -а.
Старі люди розповідають, що якось небо дорікнуло польовим рослинам за невдячність:
— Багато квітів вітають мене своїми пахощами, своїм таємничим шепотом. Тільки ви, невдячні, мовите й на мене не дивитесь. А я ж напуваю вас дощиком, зігріваю сонечком.
— Ні, ми не такі,— відповіли квіти польові.— Ми тобі дуже вдячні, але не сміємо про це сказати.
— Гаразд, якщо ви не можете піднятися до мене, то я прихилюся до вас.
І небо просило землю виростити серед колосків клаптики його самого. Так небесна голубінь розлилася серед золотих хлібних ланів. І колоски змогли нахилятися до голубих квіток, пестити їх і розповідати про свою любов до синього неба.
Може, тому, що волошка — небесні очі на землі, а квітами люди лікують хвороби очей.
