Можно про интернет написать, со словами «Shift» и так далее...
Краю мій, люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний) Річка синіє, зітхає, сміється (М. Рильський) ; Розпарена теплінь віє соняшником, коноплею і яблуками (М. Стельмах) . А душа нашої людини проста, без хитрощів (О. Корнійчук) . Хмари пливли за вершини Казбека і затьмарювали місяць (В. Собко) . Дзвінко й безтурботно перекликалися, співали, щебетали пташки (О. Войченко) . Христина повернулась додому стомлена, але щаслива
Здравствуй, сестра!- Добрый день, Витенька.- Я вижу, ты одна дома. А где родители?- К бабушке уехали оба. Вернутся только вечером.- А почему они меня не предупредили, что поедут? Я, может быть, и сам бы бабушку проведал.- А они сначала не планировали ехать. Потом бабушка позвонила, просила, чтобы они приехали, помогли ей. Ей нужно, чтобы папа старую детскую кроватку собрал и отвез, куда нужно.- Кроватку? Зачем?- А, Витя, ты ведь еще не знаешь! У тети Инны и дяди Вовы родилась маленькая девочка, сегодня рано утром.- Ух, ты!- Денег у них сейчас мало, вот наша бабушка и решила им помочь. Нашла старую кроватку и детскую ванночку, разные вещи для малыша. Они все в хорошем состоянии. Теперь хочет переправить их тете Инне.- А как назовут девочку?- Еще не решили, но хотят, вроде, Полинкой назвать.<span>- Хорошо. Полина – красивое имя. Теперь у нас появилась троюродная сестричка!</span>
Небо вкрилося чорними хмарами,налетів сильний вітер, захиталися верхівки дерев, на землю впали перші важкі краплі дощу.Спалахнула блискавка, вдарив грім, почалася злива.
Коли збувається те, про що так довго мріяв, настає найкращий день у житті. Або ціла череда щасливих та радісних днів.
Кожного ранку, прокидаючись, я розумію, що сьогоднішній день буде найкращим. Чому?
Я дуже хотів мати собаку, просто марив цим бажанням.
Чотири роки тому сусідська собака Лайма народила щенятко. Воно було жовте, аж золоте, з білою плямочкою на короткому носику. Пухнасте й ніжне, воно невиразно пахло малим дитям, маминим молочком та ще чимось невловимим та милим. Щойно я побачив це створіння, в ту ж мить мене просто затопила ніжність та любов до нього. Я відчув всю повноту щастя, коли мені дозволили взяти його собі.
Собаче дитинча підростало, стаючи з кожним днем все гарнішим, розумнішим та все більше схожим на справжню лисицю. Так його й назвали - Лис, пестливо - Лися. Ми стали найближчими (так і хочеться сказати - людьми), тому що за будь-яких обставин завжди розуміли один одного без усяких слів.
З тих самих пір, прокидаючись уранці, я бачу його радісні, сповнені любові і чекання очі. З тих самих пір я відчуваю себе щасливим кожного дня.