Героєві Павлентієві пощастило вижити під смертоносним градом війни. Але як жити далі? Хату розірвало бомбою, батько загинув на фронті. Нема в що одягнутись. І як каже його мачуха Ялисавета: «А що їсти? Хліба намолотили тільки у державу і то не хватило до плану». (Доречно запитати: «А держава — це не її голодні люди?»). І Павлентій вступає до ремісничого училища, бо там давали не тільки професію, а й сяку таку одежину (навіть шкарпетки, які багато хто із підлітків одягнув вперше у житті) та пайку хліба з сіллю. Павлентія насправді звати Павлом. Та він сам себе так назвав «для солідності». Він невисокого зросту, слабосилий, але добрий і делікатний. У почуттях і думках набагато доросліший, ніж мало б бути на його вік. Училище розташоване у райцентрі, а хлопці живуть у селі. Ходити треба щодня і не один кілометр степом — у темряві, у непогоду, ще і вовків розвелося вдосталь. Та і серед людей вони теж не перевелися. Ця повість — ніби відрізок із життя самого письменника. Мабуть тому вона і вийшла такою щемкою і хвилюючою. Читаючи її, не один раз стисне горло, а на очах виступлять сльози, хоча в повісті все тихо й мирно, герої її сторінок молоді й здорові, а деякі епізоди написані з тонким гумором. Ця повість так і «проситься» на екран).
Гуманність
Людяна, людинолюбна
Вчить, любить, зацікавлює
Повага до людської особистості
Повага
Литература, как и все др. виды искусства, есть специфическая,
художественно-образная форма отражения, воспроизведения объективной
действительности, род практически-духовного освоения мира.
Литература [лат. lit(t)eratura, буквально — написанное, от lit(t)era —
буква] , один из основных видов искусства — искусство слова. Термином
«Литература» обозначают также любые произведения человеческой мысли,
закрепленные в письменном слове и обладающие общественным значением.
В отличие от остальных видов искусства (живописи, скульптуры, музыки,
танца и др.) , обладающих непосредственно предметно-чувственной формой,
творимой из какого-либо материального объекта (краска, камень) или
действия (движение тела, звучание струны) , Литература создаёт свою
форму из слов, из языка, который, имея материальное воплощение (в звуках
и опосредованно — в буквах) , действительно постигается не в
чувственном восприятии, а в интеллектуальном понимании.
Литература работает со словом - главное её отличие от других искусств.
Т.
о. , форма Литература включает в себя предметно-чувственную сторону —
определённые комплексы звуков, ритм стиха и прозы (причём, эти моменты
воспринимаются в той или иной мере и при чтении «про себя») ; но эта
непосредственно чувственная сторона литературной формы приобретает
реальное значение лишь в её соотношении и взаимодействии с собственно
интеллектуальными, духовными пластами художественной речи. Даже самые
элементарные компоненты формы (эпитет или метафора, повествование или
диалог) усваиваются только в процессе понимания (а не непосредственного
восприятия) . Духовность, насквозь проникающая Литература, позволяет ей
развернуть свои универсальные, по сравнению с другими видами искусства,
возможности.
«Поэзия есть высший род искусства. Всякое другое
искусство более или менее стеснено и ограничено в своей творческой
деятельности тем материалом, посредством которого оно проявляется.. .
Поэзия выражается в свободном человеческом слове, которое есть и звук, и
картина, и определённое, ясно выговоренное представление. Посему поэзия
заключает в себе все элементы других искусств, как бы пользуется вдруг и
нераздельно всеми средствами, которые даны порознь каждому из прочих
искусств»
Отличие в том что бумага как говорится все стерпит но с другой стороны что написано пером не вырубишь топором и если действительно стоит внимания передаваться будет долго
Головною метою - є гімн весні.
Ця поезія пронизана мелодійністю.
В ній наявні порівняння,епітети та метафори.
<span>Мета: ознайомити школярів з біблійними притчами, поглибити їх знання про поняття «притча»; охарактеризувати Біблію як Святе Письмо, звертаючи увагу на збірки літературних пам’яток, роль біблійних книг у давній Україні; розвивати усне мовлення, логічне мислення, вміння узагальнювати й робити висновки, осмислено сприймати навчальний матеріал; виховувати почуття поваги до Святого Письма, риси чесності, доброти, порядності, скромності, любові до ближнього.</span>
