Важливість, значущість чого-небудь для теперішнього моменту, сучасності..
Я вважаю що шкільна форма беззумовно потрібна.
Кожного дня люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними.Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю - це добрий вчинок, але не подвиг.А от врятувати людину під час пожежі - вчинок, безумовно, героїчний.
На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує.
Для мене особисто, героєм є та людина, яка пожертвувала чимось важливим або навіть власним життям заради когось або чогось.
Герої - це люди, які творять добро і заслуговують поваги.Є заслужені герої, визнані урядом і відомі на весь світ, а є герої, про яких ми навіть не чули, і вони тихо продовжують жити в тіні.
Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозорим, а все навкруги виграє яскравими кольорами.Невеличкий ліс теж золотиться, багряніє, палає і з кожним ранком заливається все блискучішим вогнем. А після дощику з кущів вилазять гриби. Кумедні, товсті. На старих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. Розсипалися по галявинах червоноголові підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, запашні рижики. Особливо поважними здаються серед них товсті гриби під червоною шапкою з білими крапочками — мухомори. Намистинками розсипалися по кущах різнокольорові ягідки. Барви лісу доповнює і волохатий зеленувато-сірий мох на деревах. Пахне грибами, чебрецем, дощем і ще чимось дивним, приємним.<span>Пишається проти сонця ліс, пломенять осінні вогневі барви. А разом з лісом пишається й осінь тим, що створила таку красу.</span>
Хліб у словян-символ життя,святиня.він присутній в усих обрядах,ритуалах.Хліб пекли раз на тиждень,але не у свята і не у неділлю.Хліб вважали "господарем" у хаті.Таке пошанування виникло у глибоку давнину,у словян.Випікали хліб із житнього борошна,а на свята із пшеничного.Хліб має круглу форму,тому що словяни вважали його емблемою сонця,яке дає життя.Хлібом-сіллю зустрічали гостей,де хліб-цедобробу,а сіль-зберігає від пожежі.З хлібом йшли свататися,на весіллі він був головний,також його пекли на похорони,поминали предків.
