Я дуже люблю сучасну українську пісню. Дуже довго я думала, яка ж із пісень найулюбленіша? Але ж, мабуть, то все-таки "Червона рута", слова й музику до якої написав славетний композитор і поет Володимир Івасюк. Ця пісня знайома мені дуже давно.
Може, десь у лісах ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла і мене зчарувала.
Так автор звертається до коханої. У цій пісні дівчина — то є чаклунка, яка вміє причаровувати хлопців, ходить по таємничих гірських стежках, навіть не зворушуючи поснулих трав.
Пісня "Червона рута" зворушує своєю красою та якоюсь незбагненною чистотою почуттів. До того ж Володимир Івасюк зміг вдихнути в рядки та мелодію цієї пісні щирий український дух. Мабуть, саме тому "Червона рута" нині є нашою всеукраїнського пісенного фестивалю. Я вважаю пісню "Червона рута" одним із найдосконаліших творів сучасної
української естрадної пісні.
Зазвичай ми не звертаємо увагу на те, як ми нищемо рослини. Але ми завжди маємо розуміти чому вони так важливі для нас. Вони є легенями нашої землі та допомагають нам дихати. Як би не вони, життя на землі б не було. Перетворюючи вуглекислий газ на кисень вони дають нам життя. Ми маэм робити теж саме. Допомагаючи рослинам вижити у цому світі, ми допоможемо вижити собі.
Краще лопатою чи сапою, ніж із простягнутою рукою
краще горобець у руці, ніж журавель у небі
Краще голодай, а найкращим насінням засівай
Краще невеликий мороз, ніж вітряна відлига
Краще жаркий день, ніж прохолодний дощ або навпаки
Краще бути багатим i здоровим,нiж бiдним хворим
Краще вiк терпiти,нiж швидко помирати
З давніх-давен, в нашій країні шанують хліб. Є навіть таке прислів'я:" Хліб всьому голова ". В народі вважають якщо є хліб, той буде мир. Ще в дитинстві нас привчали добре ставитися до хліба, адже це наша святиня. Напевно для всіх народів, він святий. Хліб - це головна "страва" на кожному столі. Ми повинні берегти його, тому що він робиться тяжкою працею. По своїй історії, ми знаємо тяжкі роки без хліба, коли вимирали люди. Напевно жодній армії, не снився такий жах... Людству потрібно навчитися поважати хліб, знати йому ціну, бути дбайливим до нього. Хліб - це життя. Тому потрібно ставитися до нього, як до святині.
Хороший ответ0Жалоба<span>Ответить</span>
У великих водах народилася балакуща риба, засмучені батьки сподівались, що з віком балакущість риби зникне. Але це не проходило, її балакучість набрала такої вправності, що батькам було соромно, що вони одна родина. Балакуща риба була дуже добра і не розуміла, чому сумують батьки, їй подобалось говорити. Але бачачи, як батьків убиває неслава, балакуща риба попрощалася з блакитними водоростями, де жила її рідня, і попливла шукати іншого табуна. Але і в іншому табуні говорющій рибі не знайшлося співрозмовника, коли вона починала говорити всі риби мовчки затулялися плавниками й тікали. Скоро стало відомо, що балакуща риба, говорячи без упину, заважає рибам зосередитися, а це порушує гідність риб’ячу. Тому вся рибна громада ухвалила безслівний присуд, який був намальований верховодами на верхніх верствах води, щоб балакущу рибу видалили з води
Джерело: http://dovidka.biz.ua/govoryushha-riba-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua