Повість «Гуси-лебеді летять» — автобіографічний твір. Маленький хлопчик Михайлик живе в селі у великій родині. Бабуся й дідусь, тато й мама, сам Михайлик — натури цільні й поетичні, працьовиті, розумні й талановиті. Ганна Іванівна, мати Михайлика, — найпоетичніший образ повісті. Незважаючи на тяжке життя, вона зберегла поетичну душу, вміння дивуватися звичайним речам: першому пуп’янку, цвіту соняшника, вранішній росі, легенькому туману, плачу дерева навесні. Усього, то знала й відчувала, мама навчала сина. Вияв батьківської любові до Михайлика. На перший погляд, батько здавався суворішим за матір, але саме він продав корову-годувальницю, щоб Михайлик мав змогу вчитися. Узимку Панас Дем’янович носив сина в школу на руках, бо в сім’ї були одні чоботи. Образи дідуся й бабусі — охоронців сімейних Традицій. Дідусь Дсм’лн був майстром на всі руки. Вій був і бондарем, і ковалем, і будівельником, міг вирізати з дерева фігурки не тільки людей, а й апостолів. Дід завжди жалів дружину, з якою прожив довге життя. Подружжя жило так, що їхнім стосункам дивувалося все село. Коли дідусь помер, бабуся тяжко засумувала й, відчувши свою близьку смерть, прибрала хату, зібрала рідню й, попрощавшись з усіма, тихо відійшла у вічність.
Данная цитата взята из произведения "Шинель" Гоголя. В самом произведении Тема бесчеловечности связана с тем, что внутренняя человеческая свобода, свобода чувств и мыслей легко приносится в жертву общественным вкусам и мнениям. Эта цитата заставляет задуматься, а что скрывается в людях с виду хороших? Как ведут себя люди высшего общество? Считая себя благородными и человечными, являемся ли мы ими? Также очень важно, признание людьми кого-то честным всегда ли точно, и делает ли общество вообще верный выбор.
1 обычную умную правильную роль. Сказучную роль. Ромонтическую. 2 появился комп и книги стили не интересные. Стали книги даражать. они больше стали глупыми. 3 смотря какой возрост! Сначала сказать что изо книг ты будешь умнее. потом сказать что тебе это понадобиться