Шевченко вчора, сьогодні... і завжди залишається в наших серцях, як поет, художник.
Його твори ми цінуємо, як Українське слово. Хоч він прожив важке життя, це не зря. Його життя безцінне і безкінечне.
Не забувайте цього !!!
Ответ:
Росла собі розкішна яблунька-дичка на самому краю села. Кожного року зацвітала вона білим цвітом разом із іншими яблуньками-подругами, що росли понад дорогою в село. Яблунька змужніла, згодом відлетіло її зернятко в траву поруч і проросло навесні зеленим паростком. Щороку піднімався пагінець вище й вище, розправляв гілочки, як птах крила, і врешті якоїсь весни сусідні деревця побачили поруч себе струнку молоду яблуньку. Вона швидко потяглася до сонця, почала розпускати бруньки для цвіту.
Мати яблуня-дичка почала прохати юну доню-яблуньку не поспішати розпускати квіти, адже ще будуть весняні морози, обпечуть вони ранній цвіт. Що вже посестри-яблуньки пізніх сортів, то й ті застерігали юнку від раннього цвітіння:
— Весняні морози не будуть ніжними, а холодним вітром розкидають, затопчуть ранній цвіт. Потерпи!
Та незважала самовпевнена молода дичка на прохання старших, надіялась обдурити весняні холоди: розпустила ніжний цвіт, вкрилася ним від початку розгалуження гілок до самого вершка, як наречена. Запишалася серед ще чорних після зими дерев. Кілька днів красувалася юна дичка, та ось одного дня налетіли холодні вітри, кинулись вони на білосніжну красуню й почали шматувати на ній цвіт.
На ранок ніхто не впізнав понівечену яблуньку, не тільки пелюстки, а й молоді пагони були сплюндровані. Загинув ніжний цвіт.
...Настало літо. На деревах зеленіло листя, між ним виблискували стиглі плоди. Яблуні гордилися багатим урожаєм, із задоволенням ділилися плодами з перехожими. Тільки одна юна яблунька-дичка була безплідною. Ще довго затягатимуться її рани на молодій кроні від весняних колючих морозів, ще довго болітиме її душа від того, що знівечила свою молодість, не послухала порад ні матері-дички, ні її подруг.
Объяснение:
Археологи відіграють дуже велику роль в нашому житті.За допомогою їх досліджень ми багато дізнаємося про минуле світу та рідного краю.Їхня робота не легка , але дуже важлива.Вони проводять багато розкопок ,що
дає змогу дізнатися про минуле життя на землі.Відкриття археологів надзвичайно цінні,адже несуть історію минулого.
Я дуже ціную роботу археологів та розумію цінність їхніх відкриттів.На мою думку,археологічні знахідки вподальшому дуже вплинуть на розвиток нашої культури.
Объяснение:
К=ал-ин-а, д-ос=т=иг-ає, Ук=р-аїн-а
Ми так зробили
Хо'-чет-ся - глагол,
х[х]-согл.,твёрд.,глух.,пар
о[о]-гласн.,удар.
ч[ч']-согл.,мягк.,зв.,непар
е[э]-гл.,безуд
т[ц]-согл.,глух.,твёрд.,непар
с[-]
я[a]-гл.,безуд
7букв.,6звуков
пше-ни'-ца - сущ.
п[п]-согл.,глух.,твёрд.,пар
ш[ш]-согл.,глух.,твёрд.,пар
е[э]-гл.,безуд
н[н']-согл.,звонк.,мягк.,непар
и[и]-гл.,удар.
ц[ц]-согл.,глух.,твёрд,непар
а[а]-гл.,безуд
7букв.,7звуков