Статечність, вічний спокій і сива давнина - ось чим віє від зображуваного на картині Скіфського городища під Немировим. Тут скізь бачиться і відчувається мовчазна мудрість степового схилу, непоквап річкової течії і поважність старечих валунів. Певно, давно не чути тут людських голосів, та все-таки де-не-де лишились сліди цивілізації, які ненароком чи навмисно земля не сховала під своїм покровом. Мимоволі уявляєш, як колись тут було чути стукіт інструментів, гамірний сміх і квапливі розмови. Можливо, колись тут навіть були запеклі бої. Проте віддавна тут не колосяться влітку ниви і ніхто не йде здалека шукати цвіт папороті. Здається, що навіть птаха, ненавмисно залетівши сюди, спішить швидше оминути ці схили.
Лише понині унизуледве-ледве несе течію, що, час від часу б'ючись об круті пороги, порушує майже мертву тишу колись живого міста.
<span>Мати за ніщо - не цінувати і не поважати когось.</span>
І ніякої гайки -<span> без будь-яких заперечень.
Нічого казати - </span><span><span>без сумніву, безперечно,
насправді.
Від нічого робити - мати вільний час, через бездіяльність.</span></span>
-Добрий ранок,бабусю!
-Добрий ранок!
-А чому ти без шкільної форми?
-У нашому класі вже ніхто не носить шкільну форму.
-Чому?
-Бо в шкільній формі незручно.
-Зручно і охайно
-А я так не думаю мені здасться що у джинсах і кофті комфортніше і більш модно.
-Але у формі ходила і я, і твоя мама,і я думаю що всі так ходили і ходять
-Ну добрре я ще сьогодні піду так в школу,а завтра вже у шкільній формі
-Добре,а після школи подивимся фотографії із шкільного життя твоєї мами.
-Ну все бувайте,я поспішаю до школи.
-Бувай!Будь чемна і гарно вчися!
-Добре!
1. Все на світі — до пори до часу.
2. Народ вчить, як на світі жить.
3. Краще полин їсти, ніж з нелюбим за стіл сісти!
[л'ін'ійа],[ч'орнобрифтс'і],[пролісок],[л'єг'єн'кий],[олен'],[пестен'],[дин'ок],[ш'авел']