Ви можете допомогти зберегти навколишнє середовище. Роблячи маленькі хороші справи, Ви зробите своє життя кращим і покажете приклад "зеленого" поведінки іншим. Якщо у вас є особистий автомобіль, ви все ж можете прогулятися пішки або навчитися їздити на велосипеді. Також можна частіше використовувати громадський транспорт для пересування: не так корисно, як велосипед, але все ж менш шкідливо, ніж щоденні поїздки на автомобілі. Гарна погода, ви приїхали на пікнік, а скрізь розкидане сміття. Що робити? Озбройтеся гумовими або одноразовими рукавичками, якщо такі є (якщо їх немає, то підійдуть і звичайні пакети) – і приберіть це сміття. А пізніше приберіть після себе. Візьміть додому рослини, краще – маленькі деревця. Як відомо, дерева виробляють кисень – так нехай же вам буде легше дихати! Не користуйтеся хімічними добривами. Не залишайте комп'ютер включеним просто так. Економте електроенергію: вимикайте комп'ютери і непотрібне світло. Виймайте із розеток всі електронні прилади та пристрої після використання або після того, як вони зарядилися (інакше вони продовжують «тягнути» електричну енергію). Намагайтеся більше користуватися натуральними матеріалами, і всім тим, що не викидається, а використовується повторно. Скажімо, краще використовувати звичайний багаторазовий посуд, але якщо ви вирішили, що потрібно скористатися одноразовим – обирайте паперовий замість пластикового, оскільки він набагато менше шкодить довкіллю. І нашому організму, до речі, теж, адже коли пластикові матеріали стикаються з високими температурами, вони починають виділяти токсичні речовини, які ми потім з'їдаємо. Відмовляйтеся від непотрібних целофанових пакетів в магазинах. І ще один (бонусний) крок – придумайте свої прості способи допомогти природі і розкажіть про них іншим!
Народ, народність, народження
1),або
2)там
3)як
4)тому що
5)й
6)і
7)Якщо
Сорри,остальнные задания, сделать не могу
Позитивне ставлення до людей передбачає вміння добре говорити. Адже мова — один з основних засобів створення нормальних людських стосунків. Хто не вміє спілкуватися, часто залишається самотнім. Треба вміти говорити і мати про що говорити. Не забувайте слова давньогрецького філософа Платона: «Розумні люди говорять тому, що мають що сказати, дурні — тому, що їм хочеться щось сказати».Треба спостерігати, переживати й оцінювати все, що бачимо і чуємо навколо себе. Той, хто спостерігає довкілля, має багату тематику для розмови: про те, що цікавого трапилося на роботі, у школі, свідком чого був на вулиці, на прогулянці, під час канікул тощо. Розповідь із самого початку має збудити в слухача зацікавленість.А ще потрібно читати. Хто нічого не читає, багато чого не знає... Книжки — невичерпне джерело цікавого, що може бути темою для розмови.Можна поговорити у товаристві й про театр, кіно, концерти, спортивні змагання та ін.Отже, мати про що говорити означає, що людина не лише дбає про свій культурний розвиток, а й водночас збагачує себе темами для розмов.Від чого залежить уміння висловлюватись?Багато важить добір слів. Люди, які мало читають і мало говорять, мають украй збіднений словник, говорячи, часто замовкають, підшукують потрібні слова. Через це їхня мова малоцікава. Збагачувати свій словниковий запас можна за допомогою тренування — прочитати якийсь невеликий твір, а потім спробувати його переказати вголос.<span>Не вживайте грубих, вульгарних слів. Не зловживайте іноземними словами і загальними фразами. Мудре прислів'я говорить: «Малі люди вживають великі слова, а великі — малі».</span>
Опис лілеї
Лілея – одна з найгарніших квіток у саду. Вона буває високою та не дуже, з одною квіткою чи цілим суцвіттям, з голою стеблиною чи вкритою листочками. У лілеї сильний яскравий аромат, який може навіть не подобатися через свою різкість. Але краса лілеї не залишає нікого байдужим. Чудові білі, рожеві або жовтогарячі квітки з довгими рильцями схожі на літні парасольки, а на їх пелюстках ближче до середини темні плямки, що нагадують шкіру хижого звіра чи веселе ластовиння на обличчі.
Опис соняшника
Соняшник – це молодший брат небесного сонця, але живе на землі. Теплого ясного дня соняшник завжди підіймає свою красиву голівку вгору. Його усміхнене темне обличчя оточене щільним вінком з яскраво-жовтих пелюсток, гладких та ніжних на дотик. А от стовбур та листя в соняшника вкриті мілкими-мілкими колючками, і об них можна сильно подряпатися. Коли соняшник доцвітає, його пелюстки втрачають колір та стають жорсткими й сухими. Зате в ньому достигає насіння, яке ми із задоволенням їмо чи робимо олію.