<span>Перше, що впадає у вічі в енергетиці імені - це його надзвичайна широта і рухливість. При цьому повна форма - Катерина - звучить настільки широко, що часто це заважає проявитися Катиній рухливості повною мірою. Приблизно як річка, виходячи на широке плесо, уповільнює свій біг. Крім того, помітну роль грає образ видатної російської імператриці Катерини Великої. Безумовно, така яскрава особа здатна вплинути на характер своєї скромнішої тезки, проте тут позначається велика поширеність імені.</span>Одним словом, навряд чи оточення хоч на секунду запідозрять в Каті які-небудь величні риси, проте сама вона може переживати свою невідповідність силі імені, що здатне зробити її самолюбність досить хворобливою. Необов'язково це відбуватиметься усвідомлено, швидше, навіть Катя просто поволі відчуватиме потребу самоствердитися, і тут дуже багато що залежатиме від її виховання і умов життя. По своїй внутрішній енергетиці ім'я не схиляє Катерину до агресії і довгого накопичення напруги, а тому мало шансів, що в дитинстві її конфлікт з батьками або іншими вихователями буде занадто затяжним. Це призводить до того, що серед Катерин можна виділити два головні типи.Якщо умови виховання Каті були занадто жорсткими, вона може вирости досить замкнутою людиною, при цьому за її зовнішнім спокоєм можна буде уловити ознаки гострого комплексу неповноцінності, що виразиться в соромливості Каті і навіть в нерішучості. З таким характером жити їй буде дуже і дуже складно.Втім, набагато частіше зустрічається інший тип характеру, коли активність і рухливість Катерини знаходять своє відображення в її прагненні самоствердитися. Така Катя може справляти враження дуже упевненої в собі людини, хоча швидше за все, це буде тільки маска, за якою ховається ранима і добра душа. Втім, відкритися це може тільки в занадто глибокому конфлікті або при зіткненні з дуже серйозною життєвою трудністю.У решту часу Катя досить товариська і весела людина, що уміє триматися самостійно і у разі чого постояти за себе. Тільки найближчі подруги знатимуть про її душевні переживання, та ще мабуть чоловік, до вибору якого Катя зазвичай відноситься дуже серйозно, намагаючись відшукати в нім необхідну опору. Тут їй бажано пам'ятати, що чоловік теж жива людина і тому так само потребує певної турботи. Якщо цього довго не буде, то сімейне щастя Катерини в один прекрасний момент може несподівано рухнути.<span>Цілком можливо, що її самолюбність зможе з віком перерости в честолюбні спрямування і вона рішуче почне робити свою кар'єру. У цьому їй дуже може допомогти, якщо вона, замість того щоб ховати свої образи в глибині душі, просто постарається позбавити власну самолюбність від хворобливості. В цьому випадку широта душі Катерини забезпечить їй успіх не лише в справах, але і в особистому житті.</span>
Ответ:
1.Создание приборов позволяющие фиксировать происходящее на больших расстояниях от него. 2.Создание средств нападения дальнего действия.3. Строительство космических кораблей, и организация научных исследований на других планетах.
Самый сложный и многозначный по формам реализации тип политического режима - демократия. Уже семь столетий, начиная с 1260 г., когда это слово было впервые употреблено в переводе аристотелевской «Политики», и до настоящего времени, не смолкают споры о значении термина «демократия».<span>Возникнув в античности и обозначая «власть народа» (от греческих слов demos - «народ» и kratos - «власть»), термин «демократия» стал самым распространенным в политической науке. Однако массовое использование термина не оставило за ним определенного однозначного содержания. До сих пор в политологии не выработаны общепринятые представления, позволяющие сформулировать четкое определение демократии. Различные авторы акцентируют внимание на отдельных составляющих демократии, например, на власти большинства, на ее ограничении и контроле над ней, на основных правах граждан, на правовой и социальной государственности, наконец, на разделении властей, всеобщих выборах, гласности, конкуренции различных мнений и позиций, плюрализме, равенстве, соучастии и т. д.</span><span>Соответственно демократия интерпретируется в нескольких смыслах: во-первых, расширительно, как общественная система, основанная на добровольности всех форм жизнедеятельности индивида; во-вторых, более узко, как форма государства, при которой все граждане обладают равными правами на власть (в отличие от монархии, где власть принадлежит одному лицу или аристократии, где управление осуществляется группой лиц). Это античная традиция трактовки демократии, берущая начало с Геродота (V в. до н. э.); в-третьих, демократия понимается как идеальная модель общественного устройства, как определенное мировоззрение, основанное на ценностях свободы, равноправия, прав человека. Индивиды, группы, исповедующие данные ценности, формируют движение за их реализацию. В этом значении термин «демократия» трактуется как социальное движение, как тип политической ориентации, воплощенный в программах определенных партий.</span><span>Эволюция значения термина «демократия» происходила одновременно с развитием человеческого общества. Первоначально, с момента возникновения, демократия рассматривалась как прямое правление граждан в отличие от правления монарха или аристократов. Однако уже в античности демократия была признана «худшей формой» правления. Ибо низкий уровень культуры граждан греческих полисов-государств позволял правителям манипулировать подобным «народовластием», вследствие чего режимы демократии были недолговечны и переходили в охлократию (власть толпы); а те, в свою очередь, порождали тиранию. Глядя на это, Аристотель не проводил различий между демократией и охлократией и отрицательно относился к первой. Такая оценка демократии повлияла на дальнейшую ее судьбу: демократия воспринималась негативно и была вытеснена из политического обихода.</span><span>Новый этап в развитии концепции демократии начинается с Великой Французской революции, когда демократия стала рассматриваться как направление общественной мысли, которое формирует цели социально-политического движения, отвергающего монархию и элитарность. Становление концепции демократии связано с потребностью обоснования нового характера отношений между правителями и подданными, вызванного появлением институтов гражданского общества, а также требований автономии и социального равенства индивидов.</span><span>Однако негативное отношение к демократии не было преодолено даже в ХVIII в. Это объясняется тем, что идеальная модель демократии как повседневного и непосредственного участия в управлении всех граждан в больших политических образованиях, подобных национальным государствам (а не маленьким городам-полисам), практически невозможна. Первоначальный смысл демократии трансформировался, приспосабливаясь к новым потребностям жизни. На процесс трансформации оказывали влияние культура конкретного общества, политические и исторические традиции, демократический опыт. Первоначальный смысл демократии как народовластия существенно расходился с многообразием практических форм ее реализации, что и привносило известную путаницу в понимание данного термина.
</span>
Принципы, характерные для правового государства:
<span>1)
</span>Верховенство права и закона
<span>2)
</span>Разделение властей
<span>3)
</span>Конституционный надзор
<span>4)
</span>Местное самоуправление
<span>5)
</span>Гарантия прав и свобод человека
<span>6)
</span>Равенство всех перед законом и судом
<span>7)
</span>Взаимная ответственность граждан и государства
<span>8)
</span><span>Судебная или иная защита личности</span>
