Он был никем..его мнение никого не интересовало и поэтому имя его писали с маленькой буквы.
Потому что Дубровский - их барин, и они поступают в соответствии с феодальными понятиями о вассальной верности. Троекуров же, фактически, осуществил рейдерский захват (говоря современным языком) .
Кроме того, Троекуров жестоко с ними обращался. И тут уже у крестьян сработало более развитое чувство - зачатки социального протеста.
<span>Иначе они поступить по-любому не могли</span>
Айвенго — відважний, безстрашний воїн. Я цілком згодна з Ровеною, яка, нагороджуючи Айвенго, мовила: «Ніколи ще вінець лицарства не увінчував гіднішого чола!» Сакс за походженням, Айвенго вступає до війська короля Річарда Левине Серце. В далеких краях розноситься слава про відвагу, бойову вправність, мужність Айвенго. Ніколи Айвенго не зраджує свого короля, свою кохану, своїх друзів. Одна з найпривабливіших чеснот лицаря Айвенго — вірність. Вступивши до війська Річарда, він залишався відданим своєму королю й у часи, важкі для того. Вірність Вілфреда своїй коханій позбавляє його і спадку, й батьківської прихильності, робить вигнанцем. Але Айвенго — справжній лицар, а справжній лицар не може стати зрадником. Айвенго прагне перемоги, але перемоги гідної, здобутої в чеснім бою. І завдяки своїй мужності та вправності, майстерності та Айвенго завжди перемагає. Він уміє бути вдячним і ризикує життям заради іновірки Ребеки, яка вилікувала його після турніру. Здається, шляхетне походження Айвенго дозволяло йому бути пихатим. Але здатність до співчуття бути вдячним примушує його, ще слабкого, мчати на двобій за життя єврейки. Славетний лицар Айвенго, гадаю, назавжди залишиться одним з моїх улюблених літературних героїв. Він вчить нас благородства, мужності й справжнього лицарства.
Стих " детство" автор Людмила Щасная.
Мы были серыми, как соль.
А соль- на золото ценилась.
В людских глазах застыла боль.
Земля дрожала и дымилась.
Просили, плача: "Мама, хлеба!"
А мама плакала в ответ.
И смерть обрушивалась с неба,
Раскалывая белый свет.
Да, мало было хлеба, света,
Игрушек,праздников, конфет.
Мы рано выучили это
Безжалостное слово: " Нет!"
Так жили мы, не зная сами,
Чем обделила нас война.
И материнскими глазами
В глаза смотрела нам страна.
Мы были бережно хранимой
Её надеждой в горький час-
И свет, и соль земли родимой,
И золотой её запас.
Кочубей.
Гетман.
Сокрылась.
Лично не знаю, как Вы, но я о таких словах не знаю. (потом в Интернете надо будет глянуть.)
Надеюсь, что принесла Вам пользу.