Во времена раздробленности феодалы непрерывно воевали между собой. Эти войны назывались междоусобными. Феодалы стремились отнять друг у друга земли вместе с крестьянами. Чем больше у феодала было крестьян, тем он был сильнее и богаче. От междоусобных войн больше всего страдали крестьяне; сами феодалы же могли отсидеться за стенами своих замков.
<span>Отношения между феодалами напоминали лестницу, на верхних ступенях которой стояли крупные феодалы, на нижних – мелкие.</span>
Ярослав Мудрий (978—1054)
Перш ніж стати Великим князем Виївським, Ярослав княжив у Ростові та Новгороді. Лише у 1025 році Ярослав остаточно затвердився в Києві і став «самовладарем» на Русі. Із цього часу великий князь відмовився від ролі полководця і став одним із найвидатніших просвітителів східнослов’янського світу і політиком, який підніс на нечувану висоту авторитет Давньоруської держави.
Велич Ярослава полягала не в політичних успіхах і не у вдалих війнах, а в його невтомній праці, спрямованій на внутрішній устрій руських земель. Князь доклав чимало зусиль для подальшого поширення християнства на Русі, а для цього були необхідні освіта і підготовка руських священнослужителів. Він заклав храм святої Софії, пишно прикрасивши його фресками та мозаїкою; там же було зведено монастирі Святого Георгія і Святої Ірини. Прообразами цих будівель слугували споруди Константинополя і Єрусалима.
За часів Ярослава широко перекладалися слов’янською мовою рукописні грецькі книги. Князь був пристрасним книголюбом, скуповував сувої та рукописи і віддавав їх у бібліотеку Софійського собору, яка була доступною для загального користування. Для поширення грамоти він повелів духівництву навчати дітей, і деякі училища того часу налічували до трьохсот учнів. При Ярославі було складено «Руську правду» — збірник законодавчих настанов, які діяли на Русі. Він будував нові міста, захищав торговельні шляхи від кочівників, розвивав відносини із Заходом.
<span>Ярослав помер у Вишгороді під Києвом у віці 76 років, ще за життя розподіливши київські володіння між синами. У своєму заповіті мудрий правитель застеріг своїх спадкоємців від суперечок і міжусобиць і заповів жити у братній любові.</span>
<span>Франция опасалась новой агрессии со стороны Германии. Также французы стремились сохранить свои северо-африканские владения, причем любой ценой. Однако еще более важным являлось то, что Франция не простила Германии поражение, нанесенное ей немцами во франко-прусской войне, а также мечтала вернуть отобранные у нее в 1971 году провинции — Лотарингию и Эльзас. И, конечно, французов беспокоило то, что немецкие товары стали успешно конкурировать на тех рынках, которые французы долгое время считали своими.</span>
<u>правильный ответ</u>
<em>в</em><em> отмена частной собственности на землю</em>
<em>с</em><em> запрет на использование наемного труда</em>
<span>дед мороз
сказочный волшебный
прилетает поздравляет дарит
дед в красной шубе с длинной бородой
персонаж</span>