<span>Від горшка два (три) вершка</span>
<span>Покладений на обидві лопатки</span>
<span>По три шкури дерти</span>
<span>Скорчитися в три погибелі</span>
<span>За тридев'ять земель</span>
<span>На всі чотири вітри</span>
<span>Під три чорти</span>
<span>Знати, як свої п'ять пальців</span>
<span>Ні в п'ять ні в десять</span>
<span>Намолоти сім мішків гречаної вовни</span>
<span>Десятому заказати</span>
<span>Десята спиця в колес</span>
<span>Десятою дорогою обминати</span>
Любіть свою землю!
Мийте руки перед їдою!
Сиди за партою рівно.
Люди,бережіть рідну природу!
На мою думку, найважча заповідь для людини - друга, тобто, Не сотвори собі кумира і всякаго подібності, еліка на небеси горі, і що на землі внизу, і що у водах під землею: не поклонішися їм, ні послужіши їм.
В наш час досить багато книг, фільмів та музичних виконавців, які талановиті та популярні. Люди, дивлячись і читаючи все це, ще з давніх-давен вибирали для себе кумирів, героїв книг, фільмів, і ставили їх на місце ідолів. Зараз же, з'явилось дуже багато серіалів та фільмів, у я ких головні герої не досить гарні люди, але все-таки знаходиться чимало людей для уподобання їх. Деякі люди, навіть, змінюють зачіски, гардероб, макіяж. Але все це, як на мою думку, ще нічого. Можна вважати за катастрофу, тоді коли людина змінює СВІЙ погляд на життя, СВОЇ звички. Вона змінює усе те, що називається "особистістю". І все це заради чого? Заради дешевого серіалу або фільму, у яких немає навіть долі правди та реалій сьогоднішньго життя.
Тому, наші предки, були щасливими, здоровими та дружелюбними, бо в них був єдиний ідол і кумир - Бог. Він, саме він, робив їх особистостями, зі своєю точкою зору, своїми думками, емоціями та розумом.
Отже, я вважаю, що найважча та найважливіша заповідь Божа - не сотворити собі кумира. Адже, головне - не загубити себе!
Мовленнєвий етикет - це національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки, які реалізуються в системі стійких формул і висловів, що рекомендуються для висловлення подяки, прощання тощо в різних ситуаціях ввічливого контакту зі співбесідником, зокрема, під час привітання, знайомства, звертання тощо.
Знання правил мовленнєвого етикету виступає не тільки показником зовнішньої культури людини, але й має безпосередній влив на формування її особистості, на виховання високої моралі, духовності20. Засвоєння національного мовленнєвого етикету, вміння користуватися ним робить спілкування приємним і бажаним. Для ділової людини користуватися правилами мовленнєвого етикету відповідно до ситуації є конче необхідно.
Мовний етикет українців постає із живої мовної практики українського народу. Він вироблявся впродовж тисячоліть і відбиває культурні традиції української нації, відповідає її духовним засадам. Без сумніву, в основі національних традицій спілкування лежать загальнолюдські морально-етичні цінності-доброзичливість, повага, привітність, ґречність. Поборник національного відродження, член "Руськоїтрійці" Я. Головацький у статті "Слова вітання, благословенства, чемності і обичайності у русинів" засвідчує: "Його [народу] вітання, прощання, просьби, перепроси, понука, благословення дихають одним духом доброти, сердечні, ніжні, богобійні, а заодно чесні та гідні чоловіка ".