Жыли были состарились и умрли
<span>д) [ ], а [ ], (який).</span>
<span><span> [Над школою вдень і вночі шуміли могутні, повні сил і снаги осокори ], а [біля них, на світлій сонячній галяві, мов сестра у пишному вбранні, молода білокора береза, весела й привітна, безтямно закохана у вітер ], (який так любив ранками й вечорами розчісувати її довгі зелені коси).</span></span>
-ой як чудово чи не так мамусю ?
- так донечно звісно зараз тут добре а в місті за всією цією біганиною не маеш часу навіть на відпочинок
- іванку можливо підемо спати адеже вже сутеніє
-та ні батьку а ще посиджу помилуюся
У місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах (-ях): у вікнах, по морях, на дорогах, на лініях. Не плутай з російською мовою, де іменники з прийменником по мають закінчення -ам (-ям).
Розповідні:
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
З красивого лиця води не пити, аби вміла їсти зварити.
Питальні:
Чи не той то Микита, що з вильотами свита?
Не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке?