Степан Радченко - головний герой роману. Перша зустріч його з містом відбувається коли юнак приїжджає туди на навчання. Молодий, амбіційний, наділений інтелектом хлопець прагне піднести село на новий рівень, вдихнути в нього нове життя. Сповнений шляхетних помислів, Степан готовий до дій. До самого міста юнак ставиться вороже. Все навколо чуже для нього. Проте в міру з тим як змінюється соціальне становище героя змінюється і його думка. Зваблений містом, головний герой сам стає одним з городян від яких раніше цурався, він кидає те, заради чого приїхав і йде власним шляхом. Тож з одного боку можна вважати, що Степан підкорив місто, адже він досяг значних успіхів та став відомим письменником. Та на мою думку - це місто підкорило його, томц що він став частиною цього міста, воно поглинуло його залишивши порожнучу в душі.
Енеїда" — справжня енциклопедія українознавства
(за поемою І. П. Котляревського "Енеїда")
Іванові Котляревському, як і Тарасу Шевченку, відводять особливе місце в розвитку української літератури. Вони стояли біля її першоджерел. І якщо в поезії великого Кобзаря зазвучала душа українського народу, то справжньою енциклопедією українознавства стала поема Котляревського "Енеїда".
На перший погляд, таке детальне, різнобічне змалювання побуту українського народу, яке ми зустрічаємо в поемі, здається дещо надмірним. Але що далі, то все з більшим інтересом читаєш розповіді письменника про те, як пригощають Енея в Дідони, Турна, Ацеста, Латина, як одягається Дідона, Ганна, в які ігри вони грають, які музики звучать під час веселих пишних обідів. Тож читаєш і дивуєшся: скільки знав Котляревський про життя свого народу!
Зазначають, що в "Енеїді" згадано більше страв, ніж у спеціальних працях тих часів. На троянських, латинських, карфагенських столах стоять українські страви, горілка, слив'янка, наливка, сирівець. Бринчить бандура, витинає сопілка, грає дудка. У веселому танку кружляють дівчата, та. зовсім не карфагенські й латинські, а українські — в дрібушках, чоботах, свитках... Мабуть, немає такої деталі українського одягу, такого танцю, якого не згадав би у своєму творі Котляревський. Про життя і смерть, пекло і рай, війну і мирні радощі, бої козаків на суші та на морі — про все це ми дізнаємося, читаючи твір. Описи українського народу такі правдиві, що забуваєш про те, що герої поеми — представники зовсім інших культур. Ось чуємо голосіння матері Евріала над тілом свого
О, сину! Світ моїх очей!
Чи я ж тебе на то родила,
Щоб згинув ти від злих людей?
Тепер до кого прихилюся,
Хто злую долю облегчить?
Звісно, це плач матері-українки. Отже, перед нами не тільки-енциклопедія побуту, а й енциклопедія духу українського. Адже найголовніші, найсуттєвіші особливості українського національного характеру втілені Котляревським в образах поеми.
Також цей твір можна вважати енциклопедією соціальних відносин тієї пори. Тут є писарі та судді-хапуги, що по правді не судили, пани, які продавали селян, штатські і воєнні, мужики і міщани. Зустрічаємо згадки про освіту, про сімейні стосунки між чоловіком та дружиною, виховання дітей, ставлення до батьків. І оцінка всіх вчинків — це оцінка з позицій народної моралі.
Образи казок, легенд, популярних у XVIII столітті, — теж повноправні герої цієї диво-поеми. Автор дає географію України тих часів: Опішня, Полтава, Решетилівка, Пушкарівка, Мильці і т. д.
Звичайно, нелегко повірити, що такі широкі й глибокі знання може мати одна людина. Та геній Котляревського був спроможний охопити історію і сьогодення, культуру і життя, часи і простори, віки земні та Олімп небесний.
1.Яку квітку весною висадив на грядці хлопчик?<span> </span>
а)хризантему; б) нарцис; в) фіалку; г) гіацинт.
2.Біля села Вербівки протікала річка:
а) Прут; б)Дністер; в) Черемош; г) Вілія.
3.За уявленням головного героя, хмарки – це:
а) овечки; б)лебеді; в) худоба сонця; г) ніжні квіти.
4.Квітка, посаджена хлопчиком, перестала жити, бо її:
а) хтось зірвав; б) висохла на сонці; в) знищив град; г) не прийнялася.
5.Як мама боролася з хворобою сина?
а) народними ліками; б) викликала швидку допомогу; в) не лікувала; г)повела до знахарки.
6.Хлопчик одного разу сказав: «Я стану над...»:
а) горою; б) грозою; в) громом; г) натовпом.
7.Хто вийшов з бузинового куща?
а) Громовик; б) Водяник; в) Лісовик; г) Капуш.
8.Продовжіть фразу, сказану героєм твору: «Ми будемо з тобою шукати....»:
а) правду; б) справедливість; в) корінь; г) зілля.
9.Коли, за словами діда, зорі достигають у небі?
а) у серпні; б)у вересні; в) у березні; г) у січні.
10.За словами героя твору, «земля – це...»:
а) Всесвіт; б)книга; в) планета; г)безмір.
11.Полісун – це...
а) цар лісу; б) володар степу; в) бог моря; г)пастух вовків.
12.Найбільше весняне свято – це...
<span>а) воскресіння трави; б)схід озимини; в)цвітіння квітів; г) вигін худоби на пасовище.</span>