Стойіть на порозі Дзвенить у вусі Лежить на горосі Виріс у біці Сіно у стісі
Прийшла довгоочікувана зима. Діти вибігли на вулицю. Олег та Сашко стали ліпити снігову бабу. Вони скатали три снігових грудки та зліпили тулуб і голову. З камінців зробили очі,замість носа вставили морквинку.У руки сніговій бабі вони дали мітлу, а на голову наділи відерце. Ой кумедна вийшла баба! Ще хлопіці люблять кататися на ковзанах, вони будуть грати в хокей, з"їжджати на санчатах з гірки. Вони люблять зиму!
Відповідь:Осінь
Ось і прийшла осінь.
Прекрасна, пречудова пора року. Дерева вдягнулися в золоте вбрання. На полях зібрали багатий урожай овочів і фруктів. В лісах повилазили грибочки, так і просяться до кошика. Повітря стало прохолоднішим. Скоро будуть заморозки. А там і зима не за горами.
Пояснення: прекрасна, пречудова, повилазили, прохолоднішим, заморозки.
Ніби просте слово «барви», а який місткий глибокий зміст можна в нього вкласти. Адже словом можна підтримати, можна знищити, можна понівечити все життя, а можна зробити людину щасливішою. Таке воно звичайне-незвичайне слово. Його барвисті відтінки відтворюють внутрішній світ людини, показуючи її ставлення до оточуючого суспільства, до оточуючого світу, до природи. Я не хочу писати твір, в якому будуть чергові фрази, цитати відомих поетів, митців. Собі на меті ставлю відтворити суспільне значення барвистості українського слова, слова взагалі…
У наш час боляче постає питання інформаційної війни. І знову саме слово стає основним інструментом! Саме з його допомогою піднімають народні маси, намагаються протиставити націю проти нації. Мова наша така мелодійна, неповторна, бо увібрала в себе гомін полів і лісів, вона зіткана калиною, барвінком і вишневим цвітом. Для кожного українця рідне слово пов’язане з краєвидами, з картинами сільської природи і міськими пейзажами. У ній відбиваються звичаї, традиції, розум і досвід, краса і сила українського народу. Ще в дитинстві вона допомагає нам пізнати світ, відкривати для себе таємниці життя. Без мови не може розвиватися жодна нація, бо вона допомагає людям обмінюватися думками, висловлювати почуття, досягати взаєморозуміння, створювати духовні цінності.
1. Падав дощ холодненький учора.
2. Сьогодні дарує сонечко свої проміння.
3. Голос дзвінкий зараз молодої дівчинки чорнобрової лунає.
