Кожна людина починає свій шлях у доросле життя зі школи. Там навчаються діти різного віку з першого класу до майбутніх випускників. На протязі навчального року вони вчаться багатьом предметам і, переходячи з класу в клас, все складнішим та серйозним речам. Ушколі нас навчають висококваліфіковані вчителі, які дають нам великий багаж знань.
У школі ми вчимося по-різному: хтось добре, хтось середнє, а хтось й погано. Ті, хто добре вчилися забрали з собою знання і пронесуть їх скрізнь все життя. І вони, звичайно, колись все-таки стануть необхідними у тій або іншій ситуації.
Потім, закінчивши своє навчанння в школі, ми вступаємо у вищі навчальні заклади, де здобуваємо вищу освіту. Там необхідні всі ті знання та навики, які ми здобули у школі. Там нас не питатимуть прості речі, тому що ми повинні це знати. Саме там ми будемо удосканалювати та отримувати нові знання. Тому я вважаю, щоб бути успішним по життю треба добре вчитися.
Людина дуже любить природу і практично не може без неї жити. У цьому немає нічого дивного, якщо не забувати про те, що сама людина є невід’ємною частиною природи. Відповідно, лише перебуваючи на природі, вона може в повній мірі з нею з’єднатися, обмінятися з нею енергією і відчути приплив сил. У кожної людини є місце, яке вона вважає своїм улюбленим куточком природи. Звичайно, винятком з цього правила я не є. У мене точно так само є певне природне місце, де я відчуваю себе найкраще, і де, на мою думку, природа проявляється найкращим чином.
Особисто для мене улюбленим куточком природи є невеликий сад поруч із моїм будинком. Я встиг полюбити цей садок ще будучи зовсім дитиною. Справа в тому, що вже з самого раннього віку я почав виходити на вулицю поруч зі своїм будинком, трохи прогулюватися, знайомитися з околицями. Одного разу, таким чином, я опинився і в цьому саду. І обов’язково варто зазначити, що мені там надзвичайно сподобалося. Там можна як прогулюватися, так і просто посидіти, тому що там є лавочки. Природа там втілена в наявності різноманітних рослин і дерев. Там можна спокійно посидіти і за ними поспостерігати.
Але цей природний куточок став для мене найулюбленішим не лише із цієї причини. Ще однією вагомою причиною для цього є те, що з ним пов’язано безліч надзвичайно приємних спогадів. Я познайомився в ньому з деякими з моїх друзів, провів разом з ними там велику кількість цікавих і захоплюючих годин разом. У зв’язку з цим у полюбив цей дивовижний природний куточок ще більше, ніж коли-небудь раніше. Хочеться вірити в те, що у мене буде залишатися можливість якомога більше бувати в цих місцях протягом усього життя. В той же час не можна виключати того, що коли-небудь я залишу рідне місто. Думається, що в такому разі я зможу відшукати інший природний куточок в тому місці, де мені належить жити. Я вже дуже звикся з природою, з цієї причини навряд чи коли-небудь зможу відмовитися від прогулянок та іншого виду відвідувань природи.
Вони стали на поріг, шукаючи дівчину
Склавши руки, сидіти
Буйний вітер замовк, пролетівши
Покидаючи свій рідний край, вона плакали
Утикаючи голку, шила не виймають
Лінь, лежачи на печі, мерзне
Журавель допомагав витягати воду
<span>1.одцвітають чорнобривці, посаджені маминими руками.
2.ще спить земля, засипана снігами.
3.каштани нагадують свічки, розбуджені весною.
<span>4.земля, засипана весняними квітами, нагадувала килим...5.</span></span>Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою. 6.Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою. 7.Весь світ прокидався, наповнюючи цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів. 8.Сонце заходило, заливаючи усе навколо червоним проміням. 9.Він уважно слухав, посміхаючись час від часу. 10.Поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів.