Лес состоит из пяти этажей.
первый:самый высокий этаж составляют берёзы,осины,дуба,клён и тд
второй ярус составляют более низкие деревья:рябина,яблоня,черёмуха и тд
на третьем ярусе располагаются калина,крушина,лещина и тд
черника,брусника и другие травянистые растения составляют четвёртый ярус.
в последний этаж входят мхи и низкие травы
Робіна Гуда оточують молоді, сильні, життєлюбні парубки. Вони не нехтують нарядним одягом, люблять поїсти, попити, побенкетувати. Їм абсолютно чужий похмурий чернечий аскетизм. Зате по першому заклику предводителя готові вони взяти участь в найнебезпечніших пригодах. Їх 140 чоловік. І всі вони зв'язані самовідданою дружбою. Благородний Робін Гуд не залишає в біді своїх друзів і соратників. Цій темі присвячений ряд балад. Спритність, сміливість, винахідливість допомагають Робіну Гуду в його ризикованих справах. У одній з пісень розповідається, як був врятований стрілець Уілл Статлі, що попав в руки до шерифа і засуджений до страти ("Робін Гуд виручає Уілла Статлі"). Один з найбільш популярних персонажів баладного циклу - Джон, якого жартома прозвали Малюком, - відважний коваль, силач величезного зросту. У баладі "Робін Гуд і Гай Гісборн" Робін Гуд одягається в кінську шкуру, яку носив переможений ним лицар, звільняє Малюка Джона, захопленого шерифом.
Адже Робін Гуд не був рядовим грабіжником. У баладах він часто прагне відновити зганьблену справедливість, тобто робить те, що, згідно з народними виставами, повинен робити король. У одній з балад він заявляє королеві: "Я ніколи не ображав людини праведної і чесної, я нападав лише на тих, що живуть за чужий рахунок. Я ніколи не пролив крові орача..." Тому настільки охоче нападає Робін Гуд на зарозумілих князів церкви, огрядних абатів і ченців, що живуть за рахунок бідних трудівників ("Робін Гуд молиться богові"). А коли в руки йому попав єпископ Герфорд, що осмілився їхати через ліс Шервудський, він витрусив з нього триста дзвінких червінців, а також змусив його під звуки мисливських рогів танцювати у важких чоботях ("Робін Гуд і єпископ Герфорд"). Але не бажання наживи керує вчинками Робіна Гуда. Одна з його характерних рис- це турбота про бідних і пригнічених. Одного дня йому вдалося врятувати рибальський баркас від нападу піратів, і все золото, награбоване морськими розбійниками, він віддає біднякам ("Робін Гуд ділить золото"). Немало добрих справ зробив веселий Робін Гуд. Від повного розорення врятував він збіднілого лицаря, що заборговував абатові чотириста золотих, з'єднав вузами браку двох закоханих і тому подібне. Тому у Робіна Гуда багато друзів, завжди готових прийти на допомогу. Коли Робін Гуд ледь тягнув на собі Малюка Джона, пораненого в коліно людьми шерифа, згаданий лицар дав їм захист в своєму замку, а бідна стара, якій Робін Гуд допоміг у важкий рік, врятувала його від розправи єпископа ("Робін Гуд, стара і єпископ").<span>
Хоча зазвичай Робін Гуд ворогує із знаттю, в одній з балад розповідається про те, як він допоміг лицареві, що попав в біду.
Син лицаря служив при королівське дворі, що вимагало великих витрат і лицареві довелося закласти всі свої маєтки абатові найближчого монастиря. Прийшов час сплати боргу, але платити було нічим, і лицар відправився в абатство просити про відстрочення.
Коли він проїздив через ліс Шервудський, на нього напали вільні стрілки на чолі з Робіном Гудом. Але побачивши, що у лицаря нічого немає, і вислухавши його сумну історію, Робін Гуд дав йому суму, необхідну для викупу земель, а решта вільних стрілців подарували коня, вуздечку, пару чобіт і шматок сукна на новий плащ.
Робін Гуд приходив на порятунок кожному, хто потребував допомоги в самих різних життєвих обставинах.</span><span> </span>
Школа, школа - дом родной
Утром, днём мы в школе!!
Стали на год мы взрослее.
Мы за знаниями к тебе пр шли
Эпонина и Азельма а Козета ихняя приёмная дочь.
+ план(2 глава 2 законченных портрета)
1) семья Тенардье
2) Сцена в харчевни
3)кукла
4)Встреча с незнакомцем
Великий русский полководец.Родился в ноябре 1220 года в семье князя Ярослава 2 Всеволодовича и рязанской княгини Феодосии
В 1222 году стал править в Новгороде.Умер Александр в середине ноября 1263 года
