А дощ все йшов і йшов. Це вже був не просто дощик,це вже була злива. Посередині дороги лежала чорна парасолька. На мить здалося ,що там щось ворушится. Ай справді,під нею сиділо маленьке кошеня,яке тихо пищало,а поряд з ним лежало цуценя і дивилося з-під парасольки на вулиці сумними очима. Що кошеня,що цуценя були брудно-білого кольору. Вони були повністю мокрі,очевидно,вже давно чекають закінченню дощу. Ця картина сповнена смутком й печаллю та вселяє співчуття в людських серцях.
Н. сімсот вісімдесят один
Р. семисот вісімдесяти одного
Д. семистам вісімдесяти одному
З. сімсот вісімдесят один
О. семистами вісімдесятьма одним
М. на семистах вісімдесяти одному
-Дорогі мама і тато!Сьогодні я дуже хочу дізнатися вашу думку щодо татуювання .Я мрію про нього ще з дитинства.
-Доню,насправді татуювання це дурна річ. Ти хочеш його зараз а потім захочеш позбутися від нього!
- Маму,чому ти так думаєш?
-А якщо наприклад узяти твого кузена Андрія у 12 він зробив собі татуювання а зараз дуже про нього шкодує.
- Тату,а ти як вважаєш?
- Доню я підтримую думку мами але хочу додати що ти вже доросла і ми приймемо будь яке твоє рішення щодо цього .Ти почула нашу думку ,але вибір за тобою.
- Я подумаю, але справді чи потрібне воно мені?
У нас в школі є хлопчики- бешкетники. Але якими б ми не були б - ми завжди друзі. Ми завжди діти
Ти знаєш, що у неї не написане домашнє завдання?
