Душа болить за рідну Україну. Козацькими шляхами
Козацтво, оспіване в піснях і думах, збережене в легендах, наснажувало не одне покоління романтичними уявленнями про незвичайну мужність, рішучість, сміливість; плекало в душах юнаків певний ідеал, до якого слід прагнути. Часто вживаючи слова «козацька слава», «козацький дух», ми особливо не замислюємося над глибинним змістом цих слів, а варто це робити, бо тоді вони стають більш вагомими й значущими. Історію козацтва слід вивчати не за кілька годин, не за кілька уроків, бо воно було настільки складним і цікавим, з ознаками державності формуванням, що йому слід приділити більш пильну увагу. Враховуючи нинішній стан речей у нашій державі і в нашому суспільстві, про козацький дух треба говорити частіше, співвідносячи його з історичною епохою, але водночас і з тим, як слід ставитися до рідної землі, до своєї країни.
А що є власне козацький дух? Ніде ви не знайдете визначення, яке чітко окреслювало б це поняття. Кожне покоління вкладало в нього свій смисл, своє розуміння, та неодмінним залишалося одне: це щось високе й святе заради блага цілого краю, цілого народу. Тож можемо стверджувати, що поняття — козацький дух — належить до моральних категорій, до тих загальнолюдських цінностей, які плекає та зберігає народ, бо спираються ці цінності на любов до рідного краю, самопожертву заради Батьківщини, честь воїна, самовідданість побратимству, пошану до батьків. Я перерахував чесноти козацькі, яких вони навчалися спершу в козацьких школах, а потім підтверджували своїм життям. Чи ж не такими були ті, хто в роки Вітчизняної війни йшов боронити рідну землю, аби діти й онуки мали майбутнє у вільній країні? Чи ж не такими виявилися пожежники, які кинулися гасити пожежу на Чорнобильській АЕС?
<span>Так, я вважаю, що козацький дух живий і нині, незважаючи на те, що зараз мовиться багато слів, за якими не відчувається ні відповідальності, ні, тим паче, честі. Щось подібне було в усі епохи, та час невблаганно розставляє все на свої місця, а поняття честі, гідності, самовідданості лишаються неоціненними скарбами народу, які береже він, як зіницю ока.</span>
Знаки препинания только расставь.
Пам'ять про них зігріває, радує, а іноді змушує плакати. Таких моментів в житті кожної людини дуже-дуже багато і для того щоб всі їхні згадати піде не один день.На все здатні зрозуміти і пережити ті почуття які мене охоплюють коли я згадую ту чи іншу ситуацію.
<span>Я б хотів навести приклад зі свого життя, але для того щоб викласти свої почуття і емоції через папір потрібно мати талант.
русский вариант( я писал на русском потом просто перевел )
Память про их согревает, радует а иногда заставляет плакать. Таких моментов в жизни каждого человека очень-очень много и для того чтоб все их вспомнить уйдет не один день.Не все способны понять и пережить те чувства которые меня охватывают когда я вспоминаю ту или иную ситуацию.Я бы хотел привести пример из своего но для того чтобы изложить свои чувства и эмоции через бумагу нужно обладать талантом.
</span>
На небi плавно,нiжно та безшумно пропливають м'якi хмари.
З ранку та ввечерi дуже прохолодно.
Днiпро вiльно i тихо пропливаэ у мiстi Киэвi.
Високо, дуже високо на деревi сидить птах.
В зимку на дворi холодно а влiтку тепло.
У мене дуже велика і дружна сім’я – мама, тато, я і бабусі з дідусями. У нашій родині за весь час склалася безліч традицій, який щоразу допомагають нам стати ще дружніше і щасливіше.
Однією з таких традицій – є спільна вечеря по суботах, на який збирається вся-вся наша сім’я у повному складі. Для цієї вечері завжди виставляється стіл в центр кухні, навколо якого ми всі сідаємо, їмо смачну домашню їжу, яку готуємо ми з мамою і ділимося всім, що сталося у кожного з нас за цей час. Це дуже теплі сімейні моменти, коли кожен може поділитися своїми проблемами і почути слова підтримки, а якщо у когось сталося щось хороше, то вся сім’я обов’язково порадіє разом з ним.
Інший традицією сім’ї є спільне святкування Нового року. У цей день теж ми теж збираємося всі разом за одним столом. Кожен з нас дарує один одному гарні подарунки, бажає один одному щастя, здоров’я і удачі і звичайно ж, рівно о 12 ночі загадує бажання під бій курантів. Ця мить мені завжди здається особливо чарівним. Та й інші свята ми не залишаємо без уваги, адже кожен з них – це зайвий привід привітати домочадців, сказати їм слова любові, надати увагу.
Ще однією традицією нашої сім’ї є поїздка мене, мами і тата на влітку на море. Для мене це найщасливіший час. Адже на море я можу не тільки вдосталь накупатися, покататися на банані, позасмагати під сонечком і побудувати з батьками замки з піску, але і помилуватися разом з ними красивими заходами і сходами, походити по Кримських горах і просто поговорити про все на світі. А якщо виходить так, що на море ми не потрапляємо, то влітку ми обов’язково ходимо на пляж і влаштовуємо пікніки, на які запрошуються всі наші друзі. І тоді вже точно ніхто не нудьгує, а день наповнений радістю, сміхом і веселощами!
Але найголовніша традиція моєї родини – бути завжди разом, будь-яку неприємність зустрічати спільно, завжди триматися один одного і в разі сварки, йти миритися якомога швидше.
Так підійде