Природа України – багата та різноманітна. Завдяки географічному положенню та кліматичним умовам у нас є просторі степи й густі ліси, лагідні моря й величні гори, бурхливі річки та спокійні озера, на просторах країни ростуть тисячі видів рослин та водиться величезна кількість тварин. Змінюються пори року – і кожна з них дарує нам свою особливу красу.
Україна завжди асоціюється з безкраїми золотими ланами під чистим блакитним небом. Повний дозрілий колос пшениці символізує багатство та родючість, він важкий і хилиться до самої землі, ніби дякуючи за силу, якою вона його наповнила. Над ланами легко кружляють птахи, і далеко навкруги розноситься їхній спів.
У горах Криму дуже красиво наприкінці весни. Схили вкриті свіжою зеленою травою та квітами, а внизу плескається Чорне море – зовсім не чорного, а блакитно-бірюзового кольору. Силуети далеких гір, ніби намальовані аквареллю, здаються, пливуть у морі. Десь серед хребтів причаїлися стрімкі водоспади, проте вони невеличкі та майже повністю пересихають улітку. Поруч із ними завжди свіже та прохолодне повітря, а вода така прозора, що видно кожен дрібний камінь на дні.
Природа України радує око. Проте справжня її краса в тому, що вона наділяє нас усім необхідним для життя – повітрям і водою, корисними копалинами, їжею, сировиною для будування, пошиття одягу, друкування книжок тощо. Щоб краса української природи не збідніла, не зникли її чудові ландшафти, не зміліли річки, не вимирали тварини ми маємо піклуватися про неї – будувати екологічні виробництва, користуватися чистою енергією та й просто не смітити на вулицях. Це зовсім неважко, а може принести хороший результат, якщо ми всі так робитимемо.
<span>Про свій саморозвиток треба дбати. Адже людина, яка не розвивається не може жити в сучасному світі. Я наприклад, читаю книги, дивлюся різні цікаві теле-шоу, сиджу в інтернеті, але спілкування з моїми однолітками, мені надає ще більшого саморозвитку. Від них можна дізнатися щось цікаве. Таке, про яке ти навіть і не знав. Тому, я й спілкуюся з ними так часто. І всім цього бажаю.</span>
Я іду туди, де чекає на мене моя родина. Вони поїхали туди , звідки щойно приїхала група людей. Я шукаю те місце , де я буду щасливим. він добре знає , куди іти ,що б не заблукати. Марічка йшла туди , куди їй показав незнайомий чоловік.
Був тихий осінній день Данила и Влада І що І тихим осіннім лісом вони йшли і роздивлялися листочки роздивлялися дерева і тут вони побачили чудову галявину на галявині муравейник біля нього сиділи зайці вони не хотіли волохатий і зайці ні комашок вони обійшли і сіли за кущем але зайці побачили їх і вони повтікали охладительные блещет в Муравленко і почали роздивлятися вони побачили як комашки высокие носили пристрілки будували свій дім