«Січові́ Стрільці́<span>» — </span>військовий підрозділ Наддніпрянської Армії УНР<span>, сформований у </span>1917<span> році початково з </span>вiйськовополонених австро-угорців українського походження. Ця назва була вперше використана <span>при формуванні в </span>Австро-Угорщині<span> добровольчого підрозділу — </span>Легіону УСС. Саме Січові Стрільці лишили по собі таку велику кількість віршів, пісень. Їх історія одна з найкращих сторінок такої безмежної любові до рідного краю, до рідних порогів, народної моралі й глибокого шанування прадавніх звичаїв.<span>
</span>
Софійка - головна героїня твору. Вона дуже любить читати книжки, особливо казки про Русалоньку. Вона дуже мрійлива, довірлива та добра. Софійка відкрила, що стара шафа- це портал, який повертає в минуле
Вадим - хлопець, в якого закохана Софійка
Сашко- хлопчик з багатодітної сім‘ї. Самостійний, заробляє гроші або допомогти сім‘ї
Сніжана- тітка Софійки. Вона давно пройшла свій період дитинства, проте досі залишається мрійницею. Вона розуміє Софійку і довіряє їй.
Яків- помер, вдавившись картоплею на обіді
Гордій- обдурив Міщенка, щоб стати власником землі
Ірка Завадчук- любить провокувати та інтригувати. Постійно привертає увагу до своєї персони
Валентин- непорядний, егоїст. Покинув двох дітей
Клава- перша власниця коралів
Васюня- переховувався від відповідальності
Іра- дочка Валентина, живе в Києві
Ответ:
"Сродна праця" є однією з найважливіших категорій в системі філософських і соціологічних поглядів Сковороди в розумінні людини, її діяльності та сенсу життя. Вона дає можливість розкрити розуміння Сковородою індивідуального та загального блага і щастя, систему виховання, своєрідність його інтерпретації соціальної рівності й нерівності між людьми та ін.
Сковорода, розглядаючи двоєдину природу людини, вважав, що вона народжується з певними, так би мовити, "запрограмованими" задатками (здібностями, нахилами) до того чи іншого виду діяльності. Бог як універсальне уособлення трьох світів ("Бог, природа и Минерва есть то же") вкорінений і в людині. В процесі самопізнання вона відкриває в собі вище начало, котре єднає її з Богом і робить богорівною насамперед завдяки усвідомленню свого власного покликання, адекватно оцінює свої природні задатки й реалізує їх у відповідних формах діяльності. Тоді вона досягає щастя.
Вчення Сковороди про "сродну" (споріднену) працю розкриває джерела "сродності" - призначення, покликання людини до конкретного виду діяльності, їх закладає природа-бог з моменту народження людини. Тому все "сродне" є природним у людині.
Люди не народжуються однаковими за своїми задатками: одні "сродні" до землеробства, другі - до військової справи, треті - до богослов'я і т.д. Якість і міра обдарувань теж різні.
Вчення про "сродну працю" намагається пояснити деякі процеси суспільного поділу праці. Проте вразливою стороною концепції є факт заздалегідь "передвизначених" сфер діяльності в суспільстві. В суспільстві найчастіше не "сродність", а соціальний статус людини зумовлює можливості вибору нею відповідної праці, навіть коли вона "несродна" для неї. Адже представники вищих класів ніколи не займались селянською чи ремісничою справою і, навпаки, соціальні умови нижчих верств, якими б "сродностями" до інтелектуальної праці вони не були наділені, стояли на перешкоді їх просуванню вгору.
Объяснение:
Скоріше всього що ні,а якщо є - то тількі люди з "поїхавшою кришею"
Від 1 особи однини (я), тобто від Михайлика