1) Андрій обійняв свого батька і з цікавістю запитав: "Тату, а чому небо блакитне?"
2)"Я ніколи не забуду свій рідний край" - поклявся Пилип, розвернувшись спиною до червоного сонця, і попрямував у незвідану далечінь.
3)"Не можна судити людину лише по її зовнішності, - з докором відповіла Соня, схрестивши руки на грудях. - Адже найголовніше у кожному з нас - душа!"
4)"Правда чи ні, не тобі судити, - чітко промовив Яків, стиснувши зуби: - брехні багато, а правда одна, чи ти не знав?"
<em><u>1 - правильно, то что подчёркнуто, 2 тоже. 3 ядра стери, горiх оставь, 4 только рыбу надо подчеркнуть, спiймана, это яка, и вона не потребуэ. Вона 1 линией, не потребуэ двумя, 5 - хто одной линией, не робить двумя,6 - только творить 2 линиями. </u></em>
Орлиний зір, орлиний ніс - тут прикметник відносний уживається в ролі якісного (добрий зір, кривий ніс). Такі прикметники означають не приналежність, а відношення, у даному разі - якість, і тому називаються відносно-якісними. Орлине крило - тут прикметник присвійний (крило чиє?).
1. «Чи не час нам в дорогу?» — спитав тато. 2. Син сказав: «Я вже вивчив уроки». 3. «Три біди в людини,— говорить народна мудрість,— смерть, старість і погані діти».4. «Ось я йду!» — обізвалась Зима (Леся Українка). 5. «Яких же я людей бачу? — одказує Кармель.— Багатих та вбогих» (Марко Вовчок).
<span>1)Усі вулиці у Вербівці ніби зумисне обсаджені високими вербами: то поросли вербові кілки пнів.
2)</span><span>Стихла пісня — тихо стало над степом.
3)</span><span>Добре бідному: в нього від багатства голова не болить.
4)</span><span>Робитимеш до поту — їстимеш в охоту.</span>