Як і мої батьки, я народився в Харкові. До речі, мій дідусь також народився тут, тому мене можна назвати харків’янином у третьому поколінні. Я люблю своє місто, дідусь і батьки розповідають мені про нього багато цікавих речей.Харкову більше 350 років, його заснували козаки. Зараз це велике слобожанське місто з парками й бульварами, заводами й будинками, театрами, університетами, школами. У XX столітті йому навіть довелося побути столицею України, тому досі його часто так і називають — Перша столиця. Символом мого рідного міста є пам’ятник під гарною назвою Дзеркальний Струмінь — з нього, ніби дзеркало, спадає струмінь води. А 2012 року в нашому місті буде багато гостей, адже Харків бере участь у проведенні Чемпіонату Європи з футболу.Я запрошую до Харкова всіх! Тут є багато на що подивитись, багато про що дізнатись. Упевнений, що ніхто й ніколи не пожалкує про знайомство з моїм рідним містом.<span>
</span>
Я дуже довго думав(ла),куди нам с батьками поїхати відпочивати.І я згадав(ла),що хотіла в Карпати.І мрію я сказав(ла) батькам,щоб ми поїхали в Карпати.І написав(ла) бабусі і дідусеві,що ми їдемо в Карпати.І всім друзям розповіла,а незабаром поїхали в Карпати.
Хтось може зорями сумними у снах юнацьких не побув.
Хтось- именник(одной линией)
Не побув-присудок(двумя)
Сумними,юнацьких-означення(хвиляста линия)
Зорями,снах,може-додаток(пунктирна линия)
Надеюсь все понятно! Если что, у меня на телефоне просто нет украинской клавиатуры)
Родовий відмінок
свіжості - чого?