<em>Садок вишневий коло хати,</em>
<em>Хрущі над вишнями гудуть , </em>
<em>Плугарі з плугами йдуть ,</em>
<em> Співають ідучи дівчата ,</em>
<em>Семя вечеря коло хати ,</em>
<em>Вечірня зорінька встає.</em>
<em>Дочка вечерять подає ,</em>
<em>А мати хоче научати .</em>
<em>Так соловейко не дає .</em>
<em>Поклала мати коло хати, </em>
<em>Маленьких діточок своїх ,</em>
<em>Сама заснула коло їх .</em>
<em>Затихло все , тільки дівчата</em>
<em>Та соловейко не затих. </em>
<em> </em>
<em> В цьому вірші Т. Г. Шевченко описує вечерю сім`ї , весняного вечора . Він змальомує квітучий рай ( Едем ) , де всі люблять один одного та поважають . Люди живуть у гармонії та в ладі . У світоогляді Шевченка цей садок та люди одвічнна глибинна сутність України. </em>