.О небо широке, вгамуй мої рани,<span>Полегши мій біль, забери цю любов,
Весь жар до кохання осипли снігами,
і відчерпни всю безглуздість розмов.</span><span>Щоб горя не бачить і плачу не чуть,
ЩОб серце не билося швидко, нестямно,
Щоб сльози гіркі, що з очей потечуть
Загоїли рани, загоїли рани….</span>
Василь Чепіжний ,середнього віку . Злий .Намагався вбити Сіроманця. Сашко,маленький хлопчик. Добрий ,хоробрий.Вищволив вовка від Червоного.
Так досить?
9 березня 1814 рік – народження в с. Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія кріпака
1816 році сім’я Шевченків повернулася до села Кирилівка
1823 року від тяжкої праці й злиднів померла мати Катерина
1824 Тарас чумакував з батьком.
1825 помер батько Шевченка, а Тарас пішов у найми до дяка Петра Богорського, який прибув із Києва, але скоро Тарас втік. Він наймитував і «вчився» малярства
1828 року Шевченка взяли козачком (слугою) до панського двору у Вільшаній (Звенигородського повіту на Київщині). Служив в Енгельгардта
Осінь 1828-початок 1831 — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні
1831 року Шевченко з Енгельгардтом їде до Петербурга, віддав його в науку на чотири роки до живописця Василя Ширяєва
22 квітня 1838 – викуплений з кріпацтва (завдяки Карлу Брюллову і Василю Жуковському за 2500 рублів).
1838-1845 рік – став студентом Петербурзької академії мистецтв, а там — улюбленим учнем Брюллова
1839 року Тарас Шевченко захворів на тиф.
1840 року – вийшов “Кобзар” (8 поезій).
1839 – 1841 – працює над поемою “Гайдамаки”.
1841 – поема “Гайдамаки”.
1843 – Шевченко приїздив на Україну.
1845 – написано п’ять поем :”Кавказ”,”Єретик”,”Великий льох”,”Наймичка”, “І мертвим, і живим…” та “Заповіт”.
5 квітня 1847 рік – Шевченка заарештовано і відправлено до Петербурга.
Осінь 1847 – у вогких казематах Орської фортеці Шевченко захворів на ревматизм.
1848 рік – брав участь в науковій експедиції для вивчення опису Аральського моря.
1848-1858 – військова служба, в Окремому Оренбурзькому корпусі.
17 жовтня 1850 – переведено в Новопетровське укріплення.
2 серпня 1857 – поета було звільнено.
1858 рік – було видано дозвіл про виїзд на Україну.
Літо 1859 – Тарас Григорович поїхав на Україну, в рідне село Кирилівку.
1860 – Вийшов з друку «Кобзар» Шевченка.
10 березня 1861 рік — Шевченко помер. На кошти друзів його було поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.
22 травня 1861 рік – тіло Кобзаря перевезене на Україну і перезахоронене в Каневі на Чернечій горі.
"...як грудочки, пташата...
Станьмо ось тут навшпиньки
спокій їх берегти.
Може, не зможу батьком –
стану їм старшим братом;
будь їм, маленьким, сірим,
просто сестрою ти…"
