Можешь взять какой нибудь интересный момент из твоей жизни. Или же придумай, что нибудь интересное... Можно нарисовать какую нибудь сказку.
Благородный олень.
Горделиво и властно ступая по траве, на поляну вышел благородный олень, проревев: «Я – самое красивое животное на свете! Посмотрите на мои рога, которые так удивительно гармонируют с тенистыми ветвями; моя шерсть отливает червонным золотом и так чудесно сочетается с наперстянкой, лиловым вереском, а осенью – с золотом и багрецом буков; мои стройные ноги созданы для стремительного бега; мой рёв можно слышать очень далеко, за несколько километров, мой голос напоминает звук трубы.
И всё бы ничего, но раз в году, зимой, я лишаюсь одной из красот – рогов. Я их сбрасываю и держусь в это время тихо и незаметно. Но к середине лета рога полностью отрастают, и я, как надменный испанский гранд, презирающий ланей, ищу подругу только одной с собой крови.
Врагов у меня не много. Мои природные недруги – волки. Но главным врагом является человек. Охотников привлекают мои великолепные неокостеневшие рога, которые имеют большую ценность благодаря своим лечебным свойствам.
Вот такой я – царь и господин всех живых существ, обитающих в лесах».
(Титов Виктор)
У підсумку людин відчув себе в центрі вселеної (свого роду на початку системи координат). Він пізнав світобудову й зрозумів, що увесь світ — для нього, що мир — це Будинок для людини (вірш «Пророк», до речі, є кульмінацією теми Будинку в поезії Пушкіна). Ціль пророка, таким чином, — донести до людей думка, що увесь світ — для людини. Ця таємниця буде палити серця, тому що вона ставить за обов’язок людині відповідати своєму призначенню. Це — «вся істина».
волі
У своєму вірші «Поет» Пушкін висловлює й підтверджує думка про утилітарність мистецтва, про чисте, вище призначення поета. Поет же показаний служителі духовності, що прагне до досконалості у всім. «Ціль мистецтва -
Ідеал, а не мораль», - саме до теми місії поета ставиться дане висловлення А. С.Пушкіна. На мій погляд, у вірші «Поет» Пушкін прагне показати два «я» поета, два «я» самого себе. Однак і тої ж людини Пушкін показує у двох різних ситуаціях, у двох же іпостасях з'являється перед нами поет. Спочатку «меж дітей незначних миру [...] всіх ничтожней він», потім творець перетворюється в « орла, щопробудився,». Однак розрив між життєвим поводженням поета й змістом його творчості Пушкін зовсім не виправдується. Велич у поезії не припускає малодушності в повсякденному житті. Пушкіна лише констатує, що такий розрив імовірний і не можна судити поета тільки по його життєвих учинках. У фіналі вірша Пушкін зображує «широкошумние діброви», «берега пустельних хвиль». Поет шукає самітності, гармонію він знаходить лише в об'єднанні із природою. Таким чином, у своєму вірші «Поет» Пушкін торкається теми єднання й нерозривного зв'язку людини й природи
Так как автор описывает необычные веселые ситуации которые происходят с мальчиком и его друзьями, и автор пишет произведение в хронологическом порядке, это произведение можно считать приключенческой повестью написанной юмористом
Вначале состояние души, потом физический труд
