<span>Рідний є для нас земля, де ми народилися. Цю землю не вибирають, як не вибирають батьків. Це скарбу, подаровані Богом. Я не розумію людей, які кидають свою батьківщину й шукають щастя в чужих землях, знаючи, що рідна країна має потребу в їхній любові, праці, відданості. Любов до батьківщини називають патріотизмом. Це дуже сильне почуття, що дає людині можливість витримати складні випробування, перетерпіти лихоліття, зробити подвиг в ім'я свого народу</span>«Чому, сказати, і сам не знаю, Стежка в рідному краї:Наша земля - Україна. Любити її - це значить кожним своїм учинком, кожним помислом вірно служити їй. Мало говорити, що ти патріот, - треба патріотом бутиДля когось - це вулиця, де пройшло дитинство, для когось - великий двір, де по вечорах звучала гітара й мелодійний голос співав про першу любов, для когось - це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном, із чорнобривцями, які посіяла мама, з рушниками в куті над образамиМій образ рідної земліРідна земля дорога для нас і тим, що жили тут наші предки - горді й вільнолюбні, які не віддали свій край чужоземним загарбникам-завойовникам. Кров'ю своїм, своїм життям захистили його, передали нам у спадщину як дорогоцінний скарб, зберегли для нас рідна мова - співучий, неповторний і чарівнийТакими задушевними рядками виразив поет-пісняр Андрій Малишко глибоке сыновнее почуття любові до своєї землі, що зростила його, вивела в люди, навчила любити життя, працю, природу, пісню, мову:Та стежка в рідному краї, дна у воріт» Живе в серце стільки років Небо єдиної у світі батьківщиниУ кожного вони свої, неповторні, але однаково дорогі. Рідна земля - наша мала батьківщина, де ми вперше почули мамину колискову, пізнали перші радості й перші сльози, перші перемоги й поразки:<span>Некрасов До теми рідної землі так чи інакше зверталися багато поетів, але кожний по-своєму розумів знайому для всіх нас Росію. Не є...</span>
Сумним, тут зображено емоційний стан людини за допомогою явищ природи, яка в дійсності описує його.
Ответ: 1: Купальські пісні ; 3: колядки ; 6 : колискові .
Объяснение:
Купальські пісні - є формою прославлення слов'янського бога Купайла (бога літнього сонцестояння ) ; Колядки - релігійно - пісенне прославлення народження Ісуса Христа ; Колискові пісні співали дітям для того щоб вони швидше засинали.
Мабуть, немає людини, яка б не замислювалася над питаннями: чи так вона живе? Чи гідна називатися людиною? Що залишить після себе нащадкам? Замислююся над цим і я...
Думаю, що людина відрізняється від інших створінь природи духовністю, здатністю до розуміння і всепрощення. Звісно, що кожна особистість — неповторна! Але вважаю, що завдання кожного — робити світ навколо себе добрішим, більш гуманним, допомагати ближнім, довіряти, розвивати свої творчі здібності, поважати інших. Ми всі прагнемо жити комфортно. А душевний комфорт можна мати тільки тоді, коли сам робиш добро й у відповідь отримуєш таке ж ставлення від інших. Думаю, що зло й ненависть спустошують людину, а значить — частково знищують її.
Нещодавно на уроці літератури ми вивчали вірш В. Симоненка "Ти знаєш, що ти — людина?", де поет розкрив місію людини на землі: творити добро, жити за законами моралі, поважати й цінувати неповторність людської особистості:
Ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Автор наголошує на тому, що кожна людина неповторна, має право на повагу, любов, щастя і свободу.
У поезії порушено ще одну важливу проблему — швидкоплинності людського життя. Ми ще молоді, здається, усе життя попереду. Але насправді день пролітає за днем. Здається, учора була весна — і ось уже осінь за вікном вкриває золотим дощем вулиці. "Завтра, завтра, завтра — і так минає життя", — говорили давні римляни, і можливо, "завтра"
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Часто ми забуваємо сказати теплі слова любові рідним, допомогти друзям, сподіваючись на "завтра". В. Симоненко звертається до нас, читачів, із проханням жити повно, цінувати кожен день:
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Але що ж треба зробити мені, щоб бути дійсно Людиною? Вважаю, що повинен сумлінно навчатися, потім обрати спеціальність до душі, а ще — створити міцну родину. Також хочу бути вірним другом, люблячим і вдячним сином, людиною, на яку завжди можна покластися. Хочу жити так, щоб мене поважали.
Невже цього замало, щоб бути Людиною?
Олімпійські ігри – це свого роду ритуал, спрямований на демонстрацію сили, спритності й швидкості всіх учасників з кожної країни. Коріннями вони йдуть ще в Древню Грецію, де, як відомо, дуже любили й почитали спорт і гарну фізичну форму – “у здоровому тілі – здоровий дух”.
В іграх могли брати участь кращі із представників своїх націй і народу, а переможець у свою чергу був прославлений як герой. Але із приходом римлян гри стали в’янути, а в другій половині восьмого сторіччя нашої ери взагалі був заборонено як язичеський обряд
Але в 1896 році стартувало початок перших нових Олімпійських ігор, вони проводилися з періодичністю кожні чотири роки. Не вважаючи років війни. Міжнародний спортивний конгрес затвердив в 1894 році правила й положення Олімпійських ігор. Був організований Міжнародний олімпійський комітет. Олімпійські ігри повинні поєднувати й дати можливість показати себе й представити свою країну спортсменам – аматорам у чесних і рівноправних змаганнях. Не має місце бути ніякої дискримінації
Місце проведення Олімпійських ігор вибирає МОК, для їхньої організації вибирають не країну, а місто. Основною версією кілець на прапорі є п’ять континентів, які беруть участь в іграх: Африка – чорний, Америка – Червоний, Європа – синій, Австралія – Зелений і Азія – жовтий кольору
Гімн, як символіка ігор уперше був виконаний 1896 року на перших іграх, і без змін виконувався. Але пізніше стали дозволені переклади слів на мову приймаючої країни. Олімпійський вогонь – уперше був запалений на дев’ятих олімпійських іграх в Амстердамі. Він символізує нестримну волю до перемоги – волю вогню. Вогонь запалюють на початку ігор, і він горить до самого них завершення
Офіційну емблему, символіку й талісман гри розробляють організатори. Емблема повинна мати унікальний вигляд, стати візитною карткою обраної країни. Емблема країни, як і талісман ігор, є основною частиною сувенірної продукції, що випускаються в значній кількості. Доходи від продажів значні, і становлять не малу частину від доходів самої Олімпіади, до речі, вони не завжди покривають витрати
Олімпійські ігри – це гарна можливість для всіх країн і для кожної окремо виявити себе, і показати, чого встигли досягти її спортсмени. А також це більша честь і удача для країни – організатора, але це монета із двома сторонами. Це величезна можливість і колосальна удача, але з іншого боку – можливість поганої організації. Адже ніхто не хоче вдарити «у бруд особою».
