Вишиванки моєї бабусі
Оживають на рушниках барвисті квіти... Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.
<span>Народилася моя бабуся в невеликому селі Харківської області. Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до села Рогань. Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. «Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. Війна, тяжка праця в радгоспі», </span>— говорить про себе Анастасія Костянтинівна.
Через важку працю зранку до вечора в дитинстві, в юності не мала можливості вишивати. Мала тільки мрії... Добре, що гарні, красиві мрії здійснюються. Вишивати почала вже в зрілому віці, коли стало вистачати часу.
<span>Хай живе краса на вишиванці моєї бабусі! Хай співають пташки, пломеніє калина, хизуються красою різнокольорові квіти. Тут мудрість поколінь і невимовний талант моєї бабусі. Слава рукам, що створили таку красу!</span>
Ответ:
участь - имя существительное.
Начальная форма: участь (именительный падеж единственного числа);
Постоянные признаки: нарицательное, неодушевлённое, женский род, 3-е склонение;
Непостоянные признаки: именительный падеж, единственное число.
Может быть различным членом предложения
Як ти міг забутти портфель удома! Ехх ти, капустяна голова!
1. Дмитрик ,восьмирічний хлопчик, вискочив з буйної низенької хати (ускладнене означеннями). 2. Ніхто про це ,мабуть, не знав ,окрім купки вірних козаків (означення). 3. Він захитався і ,нічого перед собою не бачачи, кинувся товаришеві на допомогу (обставина). 4. На його дворі ,замість похилої хатини, стояв веселий будинок (обставина і означення). 5. Раділи люди ,встаючи (обставина). 6. Безперечно, Т. Шевченко відомий у світі ,як геніальний поет (означення).
Настав зимовий день. Вже чарівниця зима вкрила все пухнастою,білою ковдрою. Вже пташок зовсім мало . Рослини ховаються під білою ковдрою. Пора року для пташок дуже складна, зовсім не можна побачити ані шматочка хліба. На деревах не має вже листочків. Одні ялинки стоять в зеленому вбранні.