Народна лірика це <span>один із трьох нарівні з </span>епосом<span> та </span>драмою<span>, </span>родів<span> художньої </span>літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття. Жанри:пісні-ігри,трудові пісні,календарно-обрядові,родинно-побутові,с<span>оціально-побутові.
</span>
Повість-казка сучасної української письменниці Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» є справді незвичайною. Розумієш, що це казка, вигадка, але читати надзвичайно цікаво.
Письменниця по-простому вказує на помилки багатьох дітей і дорослих, які часто бувають неорганізованими, лінивими, необов’язковими. Адже Недоладія тому й існує, що є багато недороблених справ. Усі ті, хто має таку хибну звичку — не закінчувати свої справи, потрапляють туди. Саме так сталося і з дівчинкою Галею, яку всі називали Алею, бо в дитинстві вона не вимовляла повністю своє ім’я. Незаплетені кіски, недомальовані чоловічки, недовишитий рушник і ще багато чого недоробленого — ось що стало причиною того, що дівчина потрапила в цю дивну країну. Серед мешканців цієї країни — Недоладько, Недочеревик, Недопопелюшка та інші.
Персонажі казки, як завжди, поділяються на добрих і злих. Такі, як Недорадник і Недороль, чинили багато зла мешканцям країни. Але ті згуртувалися і врешті-решт подолали його. Отже, добро все-таки перемогло зло.
А ще пригоди Алі допомогли мені зрозуміти, що завжди треба бути готовим відповідати за свої вчинки, уміти долати перешкоди, що виникають на шляху, допомагати одне одному, бути добрим, порядним і нічого не боятися. Бо страх — поганий порадник. І тільки тоді ти зможеш досягти своєї мети.
Аделія Бухенбах постає у творі людиною зі спотвореною душею. На початку повісті ми бачимо холоднокровну жінку, сувору, вимогливу, жорстоку бізнес леді, яка прагне розкішного життя, яка любить гроші, використовує людей, бреше підступно , дбаючи про власні інтереси.
Можливо, саме життя зробило її такою.Вона самотня, без опори та підтримки, дбає про те, щоб її цирк процвітав. Нелегкі обов`язки, боротьба за власне місце у жорсткому чоловічому світі зробили свою справу.
Але Аделія змінюється.Коли з Іваном Силою сталося нещастя вона дуже переживає за нього, можливо,відчуваючи свою провину, вона робить усе можливе, щоб Іван видужав. У кінці повісті вона закохується і знову стає звичайною жінкою, яка відчуває себе захищеною, коханою, ніжною та тендітною. У неї змінюються життєві орієнтири. Замість неспокійного, відповідального циркового життя директора , вона обирає сім`ю, кохання, спокійне життя. Вона стає чутливою до проблем інших, проявляє щедрість, чим дивує всіх.
Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. Ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людьми. Кожний народ використовує те, що придумали інші.
Якщо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо кожного дня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне походження. Я спеціально знайшов "Словник іншомовних слів" і перегорнув його. І що ви гадаєте? Просто у власній квартирі я знайшов безліч предметів, до яких ми звикли і навіть назви яких здаються нам рідними. Але ж слова "телевізор" і "телефон" мають грецьке і латинське походження: tele (з грецької) означає "далеко", "далекий", video (з латинської) — "здатність бачити", phone (з грецької) — звук. Магнітофон — від грецького magnetis — магніт і phone. У кожній квартирі є диван, а слово це персидського походження. У мене, наприклад, є акваріум, це слово прийшло з латинської мови і означає "водоймище". А ще помідор, каструля, термос, папір.
Якщо звернути увагу на слова, якими ми користуємось в школі, то побачимо, шо тут теж іншомовні слова відіграють головну роль. Більшість назв предметів (біологія, зоологія, ботаніка, географія, геометрія, література) мають іншомовне походження. Наприклад, bio — (з грецької) — життя, logos — поняття, вчення, geo — земля, grapho — пишу, геометрія — землеміряння, ботаніка (від botane — трава, рослина) — наука про рослини, зоологія (від toon — тварина) — наука про тварин. Слово "література" прийшло з латинської мови (від litem — буква).
Завдяки телебаченню, радіо, а зараз ще й Інтернету (слово англійського походження) зв'язки між людьми і мовами поширюються, до нас приходять дедалі нові слова, що відображають факти сучасного життя.
Із чого слід починати? «Перш за все, слід забути про будь-які сімейні традиції, якщо вони якимось дивом збереглись у вашій сім’ї. Все то пережитки минулого. Тепер нові часи, нові імена. Не варто в ці дні згадувати батька Арсена чи діда Андрія, а тим більше прадіда Данила. Не треба згадувати й маму, бабу, прабабу. Не варто задумуватись і над майбутнім. Хай вас не хвилює вже тепер, як поставиться ваш син чи донька до підібраного вами імені. Це їх не цікавить. Вони ще до цього не доросли. Єдине, що в ці щасливі для вас дні має вас цікавити, так це “Книга власних імен” та поради знайомих». Та швидко бажання назвати дитину на честь якогось із пращурів зазнає фіаско під неабияким тиском друзів та знайомих. Вашу дитину всі хочуть назвати якось незвичайно, небуденно і вже ж, зрозуміло, нетрадиційно. За цих обставин забуваються імена українські, що переходять від покоління до покоління. Так серед Тарасиків, Богданків з’являється Жюль, Жни чи Гарик. Підрісши, така дитина почуватиметься незатишно серед однолітків, які частенько ще й кепкують з носія чудернацького імені. А щоб того не трапилось, Олег Чорногуз за допомогою гуморески радить щасливим батькам зупинитись і добре подумати, перш ніж дати ім’я своєму немовляті. «Останнє, що я вам пораджу, це не забудьте за гармонію імені й прізвища. Це дуже важливо, Подаю приклади: Ніпель Кукурудза, Травіата Пацюк, Жульєна Миска, Анжела Кендюх, Вольдемдр Копистка, Гонората Пузир, Геракл Гарбуз, Жузі Коза, Неда Баран, Атгіла Шкапченко й Аполлон Козолуп. Якщо ця гармонія є, вважайте, що ім’я ви вибрали правильно. Діти вам дякуватимуть. Особливо, як підростуть».
