В нашому саду росте вічно зелений барвінок. Він є окрасою нашого саду. Ми пишаємося цією рослиною. І хочемо щоб вона росла, росла...
Золоті руки
Вовчий апетит
Солодкі слова
Дерев'яне обличчя)
<span>У кожної людини в світі є рідний край. І для
кожного він обов’язково, щось значить. Мій рідний край ,як моя домівка,
дуже рідний для мене. Мене завжди охоплює почуття любові до рідного
краю. Але іноді я замислююсь, щоб було, як би ми не мали рідного краю?
Напевно, люди шукали б його, але серце нічого не приймало б за рідне. І
навіть тоді, коли вони десь поселялися ,то все не вважалось милим, як у
рідному краї. Люди були б сумні, злі , бо вони не відчували любові,
щастя. І це було б дуже-дуже погано. Але нам пощастило - у нас є рідний
край, і це наше найбільше щастя.<span>Я пропоную, щоб ми усі зробили
щось для рідного краю. Бо іншого в нас ніколи не буде. Я гадаю, що ми
можемо посадити дерева, кущі. Не смітити на вулицях, не вирубувати
багато дерев. Ме<span>ні здається, що цим ми покращимо наш рідний край.
Тоді я буду радіти ще більше своєму рідному краю. Та якщо вийде, буду
надихати на ще більшу працю людей. Я вважаю, що коли люди будуть
натхненні, то вони допоможуть рідному краю. Вони ще більше полюблять і
більше ніж раніше поважатимуть рідну Землю. Бо це наш дім, і ми повинні
берегти його.</span></span></span>
Выпишешь что то
Життя – це мить, зумій його прожити!
Життя — це шанс. Скористайся ним.
Життя — це краса. Милуйся нею.
Життя — це мрія. Здійснюй її.
Життя — це виклик. Прийми його.
Життя — це обов'язок. Виконай його.
Життя — це гра. Стань гравцем.
Життя — це цінність. Цінуй його!
Життя — це скарб. Бережи його.
Життя — це любов. Насолоджуйся нею.
Життя — це таїна. Пізнай її.
Життя — це юдоль бід. Перебори усе.
Життя — це пісня. Доспівай її.
Життя — це боротьба. Почни її.
Життя — безодня невідомого. Не бійся, вступи в неї.
Життя — удача. Шукай цю мить!
Життя таке чудове — не загуби його.
Це твоє життя. Борони його.
Заповіді Матері Терези
Людське життя…Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.
Люди, їх мільйони…всі вони зовсім різні і чимось неповторні.
Стежина життя…Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? Встелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними травами чи у чорних тонах, як у пісні… Для кожного вона своя, одна єдина, і, на жаль, скінченна.
Щодня перед кожним з нас постають запитання: Хто я? Навіщо я прийшов у цей світ? Куди йде моє життя? Що залишу після себе? Здається, це прості запитання, але дати на них відповідь не легко.
Кожен день свого життя можна витрачати на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. Але, що від цього – лише спогади, які є малою розрадою у старості. Тому не варто розтрачувати своє життя на щось не важливе, в тому числі і на самі лише втіхи. Ми повинні цінувати кожен прийдешній день і використовувати його продуктивно.
Час минає, ми дорослішаємо і не замислюємось над тим, яке ж коротке життя. Дріб’язкові сварки, щоденне сидіння перед телевізором чи комп’ютером – це марнування і не цінування власного дорогоцінного часу, ми не можемо в повній мірі насолоджуватись всіма барвами життя.
Тому так важливо цінувати кожну мить! Насолоджуватися прохолодним раннім вітерцем, дружніми розмовами зі знайомими, цікавими книгами, лагідними обіймами рідних. Кожна хвилина, кожна секунда неповторна - і ми маємо завжди це пам’ятати. Цей день більше ніколи не повернеться, його не зміниш, і не проживеш по-новому. Тож цінуймо кожну хвилину свого життя, аби потім не шкодувати про марно прожиті роки!
Пам’ятаймо заповіді Матері Терези:
Життя — удача. Шукай цю мить!
Життя таке чудове — не загуби його.
Це твоє життя. Борони його.
Я привітала бабусю з її вісімдесят п'ятим днем народженням.